Протидія законній господарській діяльності: відмінності між версіями

== Нормативна база ==

* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України (КК України)]

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]

== Загальні положення==

'''Примітка.''' Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у '''п’ятсот і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Об'єкт кримінального правопорушення - суспільні відносини, що забезпечують захист госпо­дарської діяльності.  

=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===

Протиправна вимога як ознака об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення є викладеною в рішучій формі пропозицією:

Загальною умовою кваліфікації  дії за цією статтею є відсутність ознак [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]]. У разі їх наявності в конкретному випадку дії кваліфікуються лише за статтею 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1254 КК України].

Стаття 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] передбачає відповідальність за протидію господарській діяльності, здійснюваній як юридичними, так і фізичними особами - підприємцями, але за умови, що їх діяльність має ''законний характер''. Тому протидія незаконній господарській діяльності (наприклад, забороненій діяльності або тій, що здійснюється без державної реєстрації або без ліцензії) складу даного кримінального правопорушення не утворить, навіть якщо вона поєднана із зазначеними погрозами. Такі дії можуть кваліфікуватися як кримінальні правопорушення проти особи, власності, самоправство тощо.  

Погроза при протидії може бути виражена в будь-якій формі: усно або письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки тощо. У той же час для того, щоб погроза призве­ла до бажаної для винного дії, вона повинна бути чітко доведена до свідо­мості потерпілого. В окремих випадках при протидії погроза може і не висловлюватися в звичному смислі цього слова. Винний може обмежитися пред'явленням ок­ремої вимоги, якщо розуміння об'єктивно існуючої погрози випливає з відносин між потерпілим і винним, що передували кримінальному правопорушенню, інших обставин, які дають підстави зробити висновок щодо можливості заподіяння шкоди. У таких випадках винний вважає, що потерпілому і без повторного пред'яв­лення погрози зрозуміла можливість заподіяння йому або його близьким певної шкоди у випадку невиконання пред'явленої вимоги.

'''Погроза пошкодження або знищення майна''' має місце лише тоді, коли во­на стосується майна, що належить потерпілому або близьким йому особам на праві приватної власності або майна, за збереження якого вони несуть матеріальну відповідальність. Способи, якими винний погрожує це зробити, для кваліфі­кації значення не мають. Фактичне знищення або пошкодження майна потребує кваліфікації за [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 частинами другою або третьою статті 206 КК України].

Під близькими потерпілому особами розуміються як його близькі ро­дичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), так і інші особи, блага та інтереси яких небайдужі потерпілому (наприклад, інші родичі, своя­ки, наречений, наречена, коханець, коханка, друзі тощо).

[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Стаття 206 КК України] поширюється не тільки на випадки, коли від потерпіло­го вимагають вчинення (невчинення) певної дії, що здатна заподіяти шкоду його інтересам, а й на ситуації, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) дії, що може завдати шкоди інтересам третіх осіб (наприклад, його ділових партнерів), що займаються господарською діяльністю.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим <u>з моменту пред'явлення певної вимоги</u>, що поєднана із зазначеною в законі погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що він без яких-небудь правових підстав про­тидіє законній господарській діяльності засобами, описаними в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статті 206 КК України], і бажає цього.   

Якщо особа вчиняє дії, описані в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статті 206 КК України], з метою отримання майна від суб'єкта, що господарює, права на його майно, або домагається вчинення дій майнового характеру на свою користь або на користь близьких йому осіб, то такі дії слід кваліфікувати як [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 стаття 189 КК України]).

=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===

Суб'єкт кримінального правопорушення — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

== Кваліфікуючи ознаки протидії законній господарській діяльності ==

Частина друга статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] встановлена відповідальність за ті самі дії, вчинені:

# повторно;

# за попередньою змовою групою осіб;

Частиною третьою статті 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n1395 КК України] передбачена відповідальність за протидію законній господарській діяльності, вчинену:

# організованою групою;  

# службовою особою з використанням службового становища;  

# яка заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки.  

'''Насильство, що є небезпечним для життя або здоров’я,''' - це легке тілесне ушкодження, що спричинило  короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, а також інше насильство, що було небезпечним для життя або здоров’я в момент його вчинення (застосування зброї, електричного струму, скидання з висоти, насильство, що викликало втрату свідомості, тощо).

'''Інші тяжкі наслідки''' ''–'' це смерть потерпілого, близької йому людини чи іншої особи, самогубство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, припинення роботи підприємства, масове звільнення з роботи його працівників тощо. Тяжкість наслідків визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.  

Примушування до виконання чи невиконання цивільно - правових зобов’язань за відсутності ознак [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] (статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України]) та протидії законній господарській діяльності (стаття 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України]) кваліфікується за статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України].

== Корисні посилання ==

* Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.