Участь спеціаліста у кримінальному провадженні: відмінності між версіями

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]

Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n958 стаття 71 КПК України]).

Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, зокрема у випадках, передбачених ч.3 ст.214 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Письмові пояснення спеціалістів можуть бути додатками до протоколу процесуальної дії, у проведенні якої відповідні спеціалісти брали участь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1228 ст.105 КПК України).]

Підставою для отримання висновку спеціаліста під час з’ясування обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу»]). Висновок спеціаліста має відповідати вимогам до висновку експерта (частина 1 статті 300 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''''Тобто для залучення спеціаліста під час досудового розслідування необхідна наявність однієї з таких обставин:'''''

#наявність обставин, передбачених частиною 3 статті 214 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а саме: ''для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото‑ і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото‑ і кінозйомки, відеозапису'';

Що стосується безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо), то залучений спеціаліст має надати цю кваліфіковану допомогу та поставити свій підпис на відповідному процесуальному документі.

 

Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, відповідно до ст.122 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]

'''''Спеціаліст не має права брати участі у кримінальному провадженні та відводиться за таких підстав:'''''

*якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок;

*якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження, а також коли він перебуває в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості;

*якщо він проводив ревізію, інвентаризацію, службове розслідування, аудиторську або іншого характеру перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.

Питання про самовідвід чи відвід спеціаліста під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислуханий спеціаліст, якому заявлено відвід, якщо вів хоче дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

 

*при проведенні огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, обов'язкова присутність судово-медичного експерта, який може вилучити зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень (частини 2,3 ст.239 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);

*при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за потреби - лікаря (ч.1 ст.227 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

*ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;

*користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;

*звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;

*викладати у висновку відомості, що мають значення для кримінального провадження і щодо яких йому не були поставлені запитання;

*знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

*одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;

*заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

*надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];

*надавати довідки з питань, що належать до сфери його знань, у випадках, передбачених частиною третьою статті 245 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

*прибути за викликом до слідчого, дізнавача, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;

*виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань;

*не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;

*заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

У разі '''неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття''' на спеціаліста судом покладаються ''всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні'' (ч.1 ст.72 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Відповідно до ч.2 ст.72 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''за неправдивий висновок''' спеціаліст несе ''кримінальну відповідальність, встановлену законом''.

Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - ''караються <u>виправними роботами на строк до двох років</u>'' або ''<u>обмеженням волі на строк до п'яти років</u>'', або ''<u>позбавленням волі на строк від двох до п'яти років</u>'' (ч.1 ст.384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Крім того, спеціаліста, який брав участь у досудовому розслідуванні, стосується передбачена ст.222 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заборона розголошення відомостей досудового розслідування, за порушення якої настає ''<u>кримінальна відповідальність</u>''.  

Відповідно до ч.1 ст. 387 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] '''розголошення без письмового дозволу''' слідчого, прокурора або особи, яка проводила оперативно-розшукову діяльність, '''даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування''' особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, карається ''<u>штрафом від п'ятдесяти до неоподатковуваних мінімумів доходів громадян</u>'' або ''<u>виправними роботами на строк до двох років.</u>''

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

[[Категорія: Кримінальне право]]

[[Категорія: Слідчі дії]]

[[Категорія: Суди]]