Порядок зберігання речі у ломбарді та повернення речі власнику

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України “Про заставу”
• Закон України "Про виконавче провадження"
• Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"

Загальні положення про ломбард

Ломбард - це фінансова установа, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів (стаття 30 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії").

Ломбард має право надавати фізичним особам також такі фінансові послуги:

1) фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

2) торгівля валютними цінностями в готівковій формі.

Зобов’язання позичальника за ломбардним кредитом при зверненні стягнення на предмет застави обмежуються вартістю предмета застави, визначеною в договорі про надання такого кредиту.

Предметом застави за ломбардним кредитом може бути будь-яке рухоме майно, яке має індивідуальні ознаки та належить позичальнику на праві власності, крім майна, визначеного частиною восьмою статті 30 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Предмет застави (закладу) підлягає передачі його власником (співвласником) у володіння та/або на збереження кредитору, але абороняється передача предметів застави (закладу) поштою (експрес-поштою).

У межах договору про надання ломбардного кредиту:

1) ломбард зобов’язаний здійснити ідентифікацію фізичної особи, яка бажає стати позичальником, відповідно до законодавства;

2) предмет застави (закладу) позичальника може бути продано або передано у володіння третій особі без згоди позичальника виключно після спливу строку, встановленого договором з урахуванням вимог цього Закону.

Не можуть бути предметом застави :

1) нерухоме майно (включаючи землю), фінансові інструменти, корпоративні права, а також пов’язані з ними майнові права позичальника;

2) кошти в національній або іноземних валютах (крім готівкових банкнот та монет, що мають нумізматичну цінність та вилучені з обігу в Україні);

3) електронні гроші, віртуальні активи;

4) об’єкти, зазначені у частині четвертій статті 576 Цивільного кодексу України.

Зберігання речі у ломбарді належить до договорів про надання послуг.

Таким чином, до договору зберігання речі у ломбарді застосовуються норми глави 63 "Послуги. Загальні положення" (статті 901-907 Цивільного кодексу України). Однак, слід враховувати статтю 955 Цивільного кодексу України, яка встановлює пріоритет спеціальних норм окремих видів зберігання над загальними нормами.

До послуг, що їх надає ломбард, зберігання входить як додаткове зобов'язання. Дії зі зберігання речей належать до супутніх ломбардних послуг, а головна функція ломбарду - надання грошових кредитів під заставу майна на умовах закладу. Тому деякі правила, які регулюють заставні відносини в ломбарді, поширюються і на зберігання там речей.

Сторонами у цьому договорі є:

• з одного боку, професійний зберігач - ломбард. Це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений термін і під відсоток та надання супутніх послуг.
• другою стороною є споживач ломбардних послуг - фізична особа, що потребує особливого захисту як слабша сторона договору.

Такі правовідносини, як уже зазначалося, формально підпадають під дію статті 633 Цивільного кодексу України "Публічний договір".

Факт укладення договору зберігання речей у ломбарді посвідчується видачею фізичній особі іменної квитанції, яка, не є цінним папером. Іменна квитанція має містити істотні умови договору зберігання речі у ломбарді. За загальним правилом, іменну квитанцію не можна передавати іншим особам. Передача іменних квитанцій іншій особі з правом одержання з ломбарду майна, зданого на зберігання, дозволена за умови видачі володільцем квитанцій довіреності, оформленої у встановленому порядку. Фізична особа, яка задала річ має право доводити наявність між сторонами відносин зі зберігання, навіть коли квитанцію загублено.

Особливості договору зберігання речі у ломбарді

Особливості укладання договору зберігання речі, що є предметом спору, полягають в тому, що цей договір може бути укладений:

1. шляхом волевиявлення осіб, між якими виник спір (добровільний секвестр);
2. за ухвалою суду (судовий секвестр);
3. постановою державного виконавця (виконавчий секвестр).

Зберігач може користуватися майном, яке передавалося йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач або якщо через особливості такого майна, користування, не призведе до його знищення чи зменшення цінності (частина 2 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»).

Об'єктом зберігання у ломбарді може бути тільки рухома неспоживча річ.

Не можуть бути предметом зберігання у ломбарді речі, вилучені з цивільного обігу чи обмежені у ньому.

Зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції. Ціна речі визначається за домовленістю сторін. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки ( стаття 967 Цивільного кодексу України)

Зобов'язання зі зберігання речей у ломбарді є двостороннім, оплатним та строковим.

Особливим обов'язком ломбарду є зберігання речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду, на тих самих умовах.

Ломбард зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого договором (частина 1 статті 938 Цивільного кодексу України) .

У випадку, якщо не забрали річ із ломбарду після спливу трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, то дана річ може бути продана ломбардом. При цьому ломбарду надається право, а не обов'язок реалізувати річ.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ломбард як професійний зберігач також відповідає за втрату, нестачу чи пошкодження речі у повному розмірі втраченого майна, а за пошкодження предмета - в розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна, крім випадків, коли доведено, що це сталося не з його вини або внаслідок дії непереборної сили (стаття 48 Закону України “Про заставу”).

Суттєві умови договору зберігання речі

Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки ( частина 3 статті 967 Цивільного кодексу України).

Зміст договору застави, слід враховувати при укладенні договору зберігання речі у ломбарді (стаття 12 Закону України “Про заставу”) .

У договорі визначаються суть, розмір та строк виконання зобов’язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі.

Крім того, у договорі повинно бути зазначено:

1) процентна ставка за фінансовим кредитом, порядок її обчислення, сплати процентів та загальна вартість фінансового кредиту для споживача;

2) посилання на договір застави, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту;

3) посилання на договір страхування предмета застави за наявності;

4) відмітка про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положенням про надання фінансових послуг ломбардом.

Плата за договором зберігання речі у ломбарді

Для зберігання речі потрібно звертатися до фінансової установи, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів (ломбард).

Платність за договором зберігання речей у ломбарді полягає в оплаті фізичною особою цієї послуги ломбарду. Крім того, якщо плату за зберігання не передбачено умовами договору, то її враховує зберігач при оплаті загальних послуг ломбарду.

А у разі якщо річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду по закінченні трьох місяців від дня, коли сплинув строк договору зберігання, ломбард може продати цю річ та вираховуіз суми плату за зберігання. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різницю повертають поклажодавцеві ( стаття 968 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки зміни або розірвання договору

Оскільки перелік змін, наведених у частині 1 статті 653 Цивільного кодексу України, не є вичерпний, змін можуть зазнавати й інші умови договору, як правило, це права та обов'язки сторін, спосіб забезпечення виконання, додаткові вимоги про відповідальність тощо.

Не можуть вважатися змінами до договору ті, що стосуються заміни його сторін (стаття 512 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо договір був нотаріально посвідчений, договір про його зміну також підлягає нотаріальному посвідченню.

У випадку, коли договір підлягав державній реєстрації, то й зміни до нього, а також його розірвання піддягають державній реєстрації також.

Зміна та розірвання договору за згодою сторін допускається без обмежень і без встановлення в Цивільному кодексі України і цивільному законодавстві переліку підстав для цього. Разом з тим, це загальне правило містить винятки, коли законом установлена заборона на внесення в договір змін, зокрема, з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом (частина З статті 636 Цивільного кодексу України).

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання ( стаття 653 Цивільного кодексу України ).

Врегулювання спорів між сторонами договору

У випадку виникнення спору між поклажодавецем та заставодержателем та не можливості вирішення спору шляхом домовленості такий спір вирішуються в судовому порядку.