Компенсація за невикористану відпустку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 69: Рядок 69:
==Чи можна виплатити грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні відпусток без звільнення==
==Чи можна виплатити грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні відпусток без звільнення==
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статті 24 Закону України "Про відпустки"] , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статті 24 Закону України "Про відпустки"] , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу (частина 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статті 24 Закону України "Про відпустки"] ).


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 Статтею 24 Закону України "Про відпустки"] визначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Основною умовою для одержання грошової компенсацiї за частину щорiчної вiдпустки є '''обов’язкове використання працiвником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки'''. Оскільки 24 календарних дні надаються за робочий рік, то за два робочі роки буде 48 календарних днів. І ці дні за перший, другий (наступні) роки треба використати. Тільки пiсля використання працівником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки за робочий рiк, за який надається вiдпустка, за бажанням працiвника (за його письмовою заявою) за решту днiв невикористаної щорiчної вiдпустки може бути виплачено грошову компенсацiю.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 Статтею 24 Закону України "Про відпустки"] визначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Основною умовою для одержання грошової компенсацiї за частину щорiчної вiдпустки є '''обов’язкове використання працiвником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки'''. Оскільки 24 календарних дні надаються за робочий рік, то за два робочі роки буде 48 календарних днів. І ці дні за перший, другий (наступні) роки треба використати. Тільки пiсля використання працівником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки за робочий рiк, за який надається вiдпустка, за бажанням працiвника (за його письмовою заявою) за решту днiв невикористаної щорiчної вiдпустки може бути виплачено грошову компенсацiю.


==Утримання надміру використаних днів відпустки==
==Утримання надміру використаних днів відпустки==
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239 (стаття 22 Закону)]. '''<u>Відрахування, передбачене частиною першою цієї статті, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:</u>'''
У межах положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239 статті 22 Закону України «Про відпустки»], у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. '''<u>Відрахування, передбачене частиною першою цієї статті, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:</u>'''
 
# призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
# призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
# переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
# переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
Рядок 85: Рядок 84:
# направленням на навчання;
# направленням на навчання;
# виходом на пенсію.
# виходом на пенсію.
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться
 
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239 частина 3 статті 22 Закону України «Про відпустки»]).
 
==Відповідальність за порушення, пов'язані з компенсацією за невикористану відпустку==
==Відповідальність за порушення, пов'язані з компенсацією за невикористану відпустку==
Ненарахування і невиплата компенсації відпустки вважається нeдотриманням мінімальних державних гарантій з oплати праці. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 абзацом чeтвертим частини 2 статті 265 KЗпП України], в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці юридичними та фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, вони несуть відповідальність у вигляді штрафу  - двократного розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Ненарахування і невиплата компенсації відпустки вважається нeдотриманням мінімальних державних гарантій з oплати праці. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 абзацом чeтвертим частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України], в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці юридичними та фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, вони несуть відповідальність у вигляді штрафу  - двократного розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.


У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 статтею 265 КЗпП України], не застосовуються згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n94 Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"].
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 статтею 265 Кодексу законів про працю України], не застосовуються, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n94 статтею 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".]


==Способи захисту права працівників на виплату компенсації за невикористану відпустку:==
==Способи захисту права працівників на виплату компенсації за невикористану відпустку:==
* в позасудовому порядку;
* в позасудовому порядку;
* в судовому порядку.
* в судовому порядку.
===Позасудовий порядок. Куди звернутись===
===Позасудовий порядок===
Згідно з частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 225 КЗпП України] працівник для вирішення спору про виплату належної йому компенсації за невикористану відпустку може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 частиною першою статті 225 Кодексу законів про працю України] працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.


Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1182 (стаття 223 КЗпП України)].  
Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1182 стаття 223 Кодексу законів про працю України]).
 
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191 (частина друга статті 224 Кодексу законів про працю України]).


Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191 (частина друга статті 224 КЗпП України)].
====Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах====
====Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 статті 226 КЗпП України] комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи. Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем .
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 статті 226 Кодексу законів про працю України] по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
 
====Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах====
====Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України).]
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 (стаття 228 Кодексу законів про працю України).]
====Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах====
====Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах====
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 (стаття 228 КЗпП України)], за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1255 статті 235 КЗпП України]. При цьому, У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 (стаття 229 КЗпП України)] працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 (статті 229, 230 КЗпП України)].
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 (стаття 228 Кодексу законів про працю України]), за винятком випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1260 частиною п'ятою статті 235 Кодексу законів про працю України]. При цьому, у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 (стаття 229 Кодексу законів про працю України)] працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1219 (стаття 230 Кодексу законів про працю України]).
 
===Судовий порядок. Позовне провадження. До якого суду звернутись. Строк звернення до суду===
===Судовий порядок. Позовне провадження. До якого суду звернутись. Строк звернення до суду===
У разі наявності спору щодо компенсації за невикористану відпустку працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України].
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України], у разі наявності спору щодо компенсації за невикористану відпустку, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
 
Винятки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1248 частиною другою цієї статті], стосуються таких випадків:
 
* у справах про звільнення — звернення до суду можливе протягом одного місяця з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;
* у справах про виплату всіх сум, належних при звільненні — звернення здійснюється протягом тримісячного строку з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України)].
 
Домашній працівник також має право звернутися до суду у справах про звільнення в межах одного місяця з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 Кодексу законів про працю України] , у разі пропуску з поважних причин строків, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України], у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
====Вартість====
====Вартість====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"], позивачі у справах про стягнення компенсації за невикористану відпустку від сплати судового збору звільняються.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"], позивачі у справах про стягнення компенсації за невикористану відпустку від сплати судового збору звільняються.
====Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні====
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статті 116 КЗпП України], при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 117 КЗпП України)].
== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94237142 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19] (щодо невиплати поліцейським грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки, що передують року звільнення).<br>
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94237142 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19] (щодо невиплати поліцейським грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки, що передують року звільнення).<br>
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]