Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
|||
| (Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
# Формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення). | # Формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення). | ||
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. | ||
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. | Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. | ||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (п. 2. ч. 1 ст. 1 Закону).] | Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (п. 2. ч. 1 ст. 1 Закону).] | ||
[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 | [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення."] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок». | ||
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. | Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. | ||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими співвласниками будинку. | Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими співвласниками будинку. | ||
У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 | У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. | ||
Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості. | Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості. | ||
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] | Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] "У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами"] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. | ||
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. | Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. | Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. | ||
Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у | Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року.] | ||
'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. | '''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. | ||
Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. | Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. | ||
[[ | [[Категорія:Користування жилими приміщеннями]] | ||
[[ | [[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]] | ||
