Позовна давність: відмінності між версіями

'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ''<u>([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)])</u>''

Загальний строк позовної давності встановлено ''<u> у три роки  ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 257 ЦКУ]).</u>''

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної власності ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 362 ЦКУ]);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 681 ЦКУ]);

5) про розірвання договору дарування ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 728 ЦКУ]);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 925 ЦКУ]);

7) про оскарження дій виконавця заповіту ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1293 ЦКУ]);

Позовна давність '''у чотири роки''' застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави ''<u>([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦКУ]).</u>''

Перелік підстав застосування спеціальної позовної давності, що міститься у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦКУ], не є вичерпним і може знаходити продовження у відповідних нормах ЦК (наприклад, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 786 ЦКУ]) та інших законів.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/sp:wide-#n6094 пункти 12-14 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення"  Цивільного кодексу України]).

* Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 261 ЦКУ], можуть бути встановлені законом.

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);                                                                      2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;                                                                                                              3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;                                                                                        4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.<br>У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.<br>Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 263 ЦКУ]).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.                                              Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.                                                                                                                                                                                                      Після переривання перебіг позовної давності починається заново.                                                                                                                                                                                Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ст. 264 ЦКУ]).  

'''Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 265 ЦКУ]).'''

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 266 ЦКУ].  

Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.<br>Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.<br>Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.<br>Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.<br>Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ( [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 267 ЦКУ]).

Позовна давність не поширюється ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 268 ЦКУ]):                                                                                                                                                                                                                      1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;                                                                                                  2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;                                                                                                                                                                                      3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;                                                                                                                                                                                                                                                          4) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);                                                          5) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/51/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про державний матеріальний резерв"];                                                                                                                                                              6) на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"], про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.  

[[Категорія:Цивільне право]]

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

[[Категорія:Господарське право]]

[[Категорія:Суди]]