Розбій: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] | ||
== Загальна інформація == | == Загальна інформація == | ||
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 статті 187 КК України] розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 статті 187 КК України] розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. | ||
== Склад злочину == | == Склад злочину == | ||
=== Об’єкт злочину === | === Об’єкт злочину === | ||
Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. | Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. | ||
Родовим об’єктом є економічні відносини власності як визначальна складова економічної системи держави та суспільства України. | Родовим об’єктом є економічні відносини власності як визначальна складова економічної системи держави та суспільства України. | ||
| Рядок 64: | Рядок 65: | ||
Розбій, вчинений організованою групою: в готуванні або вчиненні розбою брали участь декілька осіб ('''три і більше'''), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n125 частина третя статті 28 КК України]). | Розбій, вчинений організованою групою: в готуванні або вчиненні розбою брали участь декілька осіб ('''три і більше'''), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n125 частина третя статті 28 КК України]). | ||
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень | Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3917 підпунктом 169.1.1] Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2025 р. 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн. | ||
== Санкція (покарання) == | == Санкція (покарання) == | ||
За напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років. | За напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк '''від трьох до семи років'''. | ||
Вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. | Вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк '''від семи до десяти років із конфіскацією майна'''. | ||
За вчинення розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. | За вчинення розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк '''від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна'''. | ||
Вчинення розбою, спрямованного на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. | Вчинення розбою, спрямованного на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк '''від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна'''. | ||
== Відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій відповідно до рішень суду == | == Відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій відповідно до рішень суду == | ||
При відмежуванні насильницького грабежу від розбою має місце конкуренція кримінально-правових норм, з яких лише одна відображає юридичні ознаки вчиненого злочину, й одночасному застосуванню щодо одного й того самого діяння відповідні статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не підлягають. Критерієм розмежування насильницького грабежу та розбою є характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном: при розбої воно є небезпечним для життя і здоров’я, а при грабежі такої небезпеки не несе. Якщо ж кілька послідових дій, об’єднаних єдиним умислом, містять ознаки різних злочинів, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами, вчинене підлягає єдиній кваліфікації за ознаками більш тяжкого з них. Виходячи з наведеного діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, яке було розпочато як грабіж, однак під час розвитку подій переросло у розбій, підлягає кваліфікації лише за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187 КК України] за ознакою більш тяжкого насильства. Окрема кваліфікація початкових дій засудженого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 ч. 2 ст. 186 КК України] є зайвою і не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність. З відповідним рішення Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 686/8655/15-к можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133433 | При відмежуванні насильницького грабежу від розбою має місце конкуренція кримінально-правових норм, з яких лише одна відображає юридичні ознаки вчиненого злочину, й одночасному застосуванню щодо одного й того самого діяння відповідні статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не підлягають. Критерієм розмежування насильницького грабежу та розбою є характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном: при розбої воно є небезпечним для життя і здоров’я, а при грабежі такої небезпеки не несе. Якщо ж кілька послідових дій, об’єднаних єдиним умислом, містять ознаки різних злочинів, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами, вчинене підлягає єдиній кваліфікації за ознаками більш тяжкого з них. Виходячи з наведеного діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, яке було розпочато як грабіж, однак під час розвитку подій переросло у розбій, підлягає кваліфікації лише за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187 КК України] за ознакою більш тяжкого насильства. Окрема кваліфікація початкових дій засудженого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 ч. 2 ст. 186 КК України] є зайвою і не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність. З відповідним рішення Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 686/8655/15-к можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133433 | ||
| Рядок 84: | Рядок 85: | ||
Якщо при вчиненні розбою винний вилучає майно із житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, застосовуючи при цьому погрозу насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, до особи, яка відповідно має такий доступ, використовуючи таким чином вказану особу, що діє під психічним примусом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n176 ч. 2 ст. 40 КК України]), то його дії слід кваліфікувати як розбій, вчинений з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 ч. 3 ст. 187 КК України]), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу Детальніше з текстом постанови ОП від 07.06.2021 у справі № 755/7958/17 (провадження № 51-1372кмо20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628502. | Якщо при вчиненні розбою винний вилучає майно із житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, застосовуючи при цьому погрозу насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, до особи, яка відповідно має такий доступ, використовуючи таким чином вказану особу, що діє під психічним примусом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n176 ч. 2 ст. 40 КК України]), то його дії слід кваліфікувати як розбій, вчинений з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 ч. 3 ст. 187 КК України]), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу Детальніше з текстом постанови ОП від 07.06.2021 у справі № 755/7958/17 (провадження № 51-1372кмо20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628502. | ||
Виконавцем розбою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 ст. 187 КК України]) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка разом з іншими співучасниками виконала дії, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14# | Виконавцем розбою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 ст. 187 КК України]) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка разом з іншими співучасниками виконала дії, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 ч. 4 ст. 187 КК України]. Дії співвиконавця розбою кваліфікуються лише за статтею Особливої частини КК та не потребують додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК України] Детальніше з текстом постанови ВС від 13.04.2021 у справі № 621/6762/18 (провадження № 51-6322км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96282063. | ||
Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров'я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі № 234/7453/17 (провадження № 51-5423км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708464. | Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров'я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі № 234/7453/17 (провадження № 51-5423км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708464. | ||
