Добросусідство: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Незначні редагування
 
(Не показано 34 проміжні версії 11 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 27.06.2015"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 05.10.2016]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://drive.google.com/file/d/1FnoZU7B0zM6B2EC-f2Hhw0zKu4UMhE8H/view ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-09 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”]
==Зміст добросусідства==
Зміст '''''добросусідства''''' полягає в тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо) (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 статті 103 ЗК України]).


Добросусідство — це частка правовідносин між власниками (користувачами) земельних ділянок, врегульованих Земельним кодексом України.  
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).  


Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України (далі – ЗК України) присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).


== Суб'єкти ==
Для врегулювання земельних відносин добросусідства у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 Земельному кодексі України (далі – ЗК України)] присвячена 17 глава.  
Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.


== Зміст ==
== Суб’єкти відносин добросусідства ==
Зміст добросусідства полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і спосіб, що не справляють неправомірного впливу на сусідні землеволодіння. Передбачено також право вимагати від інших землекористувачів такого ж використання сусідніх земельних ділянок, при цьому обов’язок кожного власника – не допускати заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки.  
Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n766:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2091.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA,-1.%20%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85 частина перша статті 91], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n819:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2096.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2,-1.%20%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96 частина перша статті 96 ЗК України]).


== Використання суміжних зелених насаджень ==
У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, [[Оренда земельних ділянок|оренди]], [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|емфітевзису, суперфіцію]] тощо.
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 103 ЗК України] власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх­нього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.
==Використання суміжних зелених насаджень ==
При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які можуть певним чином порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n74:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0 стаття 13 Цивільного кодексу України).]  


Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (заті­няють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, чинний [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої за­конні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до са­мовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.
Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, при яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей ( затінення,задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)(частина перша с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20103.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 татті 103 ЗК України]).


[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земель­них ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сус­ідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право влас­ності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки). У той же час положення ЗК України не дають права власникам (землекористувачам) на зни­щення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності.  
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20103.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 частина друга статті 103 ЗК України).]


Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 109 ЗК України], такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних части­нах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випад­ку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусі­дів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева).
Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої законні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до самовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.


        '''Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель'''
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=3.%20%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96,%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE). частина третя статті 103 ЗК України]).


        Особа, винна у самовільно­му знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у ви­гляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 116 ЦК України]). Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної влас­ності, несе адміністративну відповідальність, передбачену [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Знищення або пошкоджен­ня зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів»)], а також зобов'язана відшкодувати в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]).
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20105.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земельних ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право власності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки).  


== Спільна межа і межові знаки ==
Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних частинах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випадку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20109.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA (стаття 109 ЗК України).]
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 125 ЗК України] починати використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, і встановлення її меж у на­турі (на місцевості) забороняється. Йдеться про встановлення меж земельної ділянки конкретного розміру, яка в передбаченому законодавством порядку була передана особі у власність (користування) і право на яку підтверджується правовстановлюючим документом (відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 126 ЗК України] такими до­кументами, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки). Слід зауважити, що [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 11 Закону Ук­раїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (05.06.2003 р.)] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам зе­мельних часток (паїв). Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встано­вленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по периметру єдиного масиву.


В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекори­стувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ді­лянки. У випадку ж відсутності в особи документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, встановлених меж (при фактичному користуванні) особа, в разі виникнення спору із сусідом щодо встановлення спільної (суміжної) межі, не матиме реальної можливості захистити свої права чи інтереси навіть у судовому порядку.
Під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів, вулиць і доріг відповідно до їх призначення, згідно з  [https://e-construction.gov.ua/files/new_doc/3022049262482490756/2023-01-23/48e9d4c6-d7fd-470f-b04e-d791c5982967.pdf державними будівельними нормами (ДБН), вступили в дію 1 жовтня 2019 року], відстань від межі суміжної земельної ділянки до висаджених кущів, має становити 1 м., до стовбурів дерев — від 4 до 6 м. залежно від крони, але не менше половини її діаметру.


== Спільні межі між сусідніми змельними ділянками ==
<span style="color:#008B45">Див. додатково </span> "[[Видалення зелених насаджень (дерев, кущів, і квітників) на території населеного пункту]]".
===Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель===


Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 106 ЗК України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемісти­лись або стали невиразними. Встановлення меж земельної ділянки в натурі ре­гулюється чинним законодавством.
* особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;


Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 108 ЗК України], коли сусідні земельні ділянки відокремле­ні рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне вико­ристання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить ли­ше одному з сусідів. Також [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 108 ЗК України] вказує, що власники сусідніх земельних ділянок можуть користува­тися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (вважаємо, що в такому випадку, власники повинні скласти відповідний договір про поря­док користування межовими спорудами, де доцільно визначити й несення витрат на утримання споруди в належному стані). До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. За знищення межових знаків передбачена відповідальність (ст. 56 «Знищення межових знаків» Ко­дексу України про адміністративні правопорушення).
* особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність  передбачену статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1279 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення] ("Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду"  та відшкодовує нанесенні збитки в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-99-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах]


== Розгляд земельного спору з питання добросусідства ==
==Спільна межа і межові знаки==
Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.


Відповідно до частини 3 статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 158 ЗК України] органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.


Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.1 ст.159 ЗК України]).
Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 стаття 106 ЗК України]).


Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян»], згідно якої звернення розглядаються і  вирішуються  у  термін  не  більше одного  місяця  від  дня їх надходження, адже дія цього закону також поширюється на вказані відносини, оскільки регулює питання розгляду скарг та звернень громадян.
У випадку, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів.  


Кінцевим результатом розгляду спору у більшості випадків є прийняття рішення сесією відповідної ради, яка з питань земельних відносин скликається не рідше одного разу на місяць. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується у судовому порядку.
Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20108.%20%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4 (стаття 108 ЗК України)]..
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n95:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2011.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%20(%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96)%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%20(%D0%BF%D0%B0%D1%97%D0%B2) Статтею 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).
 
Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.
 
Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.
 
Раніше порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок регулювався [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18.05.2010 № 376] (далі - Інструкція). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1142-21#Text наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2021] Інструкція втратила чинність.
 
Враховуючи положення Інструкції, що втратила чинність, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснювалось виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Зараз збирати підписи сусідів щодо погодження меж земельної ділянки не обов'язково. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
 
Крім того, суди вже напрацювали позицію щодо погодження меж земельної ділянки із сусідами. Зокрема  [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000382 Верховний Суд України у своїй постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 619/800/18] зазначив, що  стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що його права порушено. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
 
<span style="color:#008B45">Див. додатково </span> "[[Встановлення меж земельної ділянки]]".
 
В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекористувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ділянки.
====Відповідальність====
За знищення межових знаків передбачена відповідальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n363 статтею 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Знищення межових знаків").]
===Накладення меж земельних ділянок===
 
 
 
Наведені випадки й нині спричиняють виникнення неточностей у землевпорядній документації і, як наслідок, інколи це призводить до накладення земельних ділянок. Тобто, коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.
 
Відомості про такі земельні ділянки неможливо внести до Державного земельного кадастру.Частина шоста статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 Закону України "Про Державний земельний кадастр"] встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому, власник не зможе одержати кадастровий номер, необхідний при відчуженні земельної ділянки. Поруч із цим в договорах купівлі-продажу, міни, дарування і в договорах іпотеки з метою ідентифікації земельної ділянки обов’язково зазначається кадастровий номер. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно здійснювати розпорядження своєю власністю – продати, подарувати земельну ділянку або будівлю чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці<sup>*</sup>.
 
 
Після відновлення в Україні у 1992 році інституту приватної власності на землю й до 1 січня 2013 року основним документом, що підтверджував право власності на земельну ділянку, був державний акт. Його видачі передувало виготовлення землевпорядної документації, яка на початкових етапах оформлювалася виключно у паперовому вигляді. Лише з липня 2003 року запровадили паралельне створення такої документації в електронній формі на магнітних носіях.
 
Через це виникла ситуація, коли інформація в цифровому вигляді охоплює не всі ділянки, оформлені раніше. Це призвело до того, що частина власників може стикнутися з проблемами визнання чи підтвердження свого права на землю. Додаткові труднощі виникали через неналежну точність визначення координат ділянок, адже деякі землевпорядні організації виконували роботи без виїзду на місцевість та без прив’язки межових точок до національної геодезичної мережі.
 
Подібні ситуації траплялися і під час реалізації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2009-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2009 року № 844 "Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України"](втратила чинність), яка передбачала виготовлення землевпорядної документації за бюджетні кошти. Проблема полягала в тому, що цією постановою не було передбачено обов’язкової процедури погодження меж із суміжними землевласниками, хоча вона є необхідною при кадастрових зйомках та складанні технічної документації.
 
Наведені випадки й нині спричиняють виникнення неточностей у землевпорядній документації і, як наслідок, інколи це призводить до накладення земельних ділянок. Тобто, коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.
 
Такі ділянки не можуть бути внесені до Державного земельного кадастру. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], підставою для відмови у державній реєстрації є нзнаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. У такому випадку власник не отримає кадастрового номера, без якого неможливо укласти угоди купівлі-продажу, дарування, міни чи іпотеки. Відсутність номера фактично блокує право особи вільно розпоряджатися своєю власністю — продавати чи дарувати землю, а також будівлі або споруди, розташовані на ній.
----
 
 
<span style="color:#008B45">Див. додатково: </span> [[Накладення меж земельних ділянок, шляхи вирішення]].
[[Файл:Позовна заява про визначення порядку володіння користування розпорядження земельною ділянкою.odt|міні]]
==Розгляд земельного спору з питання добросусідства==
'''Органи місцевого самоврядування''' вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян,обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85 астина третя статті 158 ЗК України]).
 
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування <u>на підставі заяви</u> однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%83%20%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. (частина перша статті 159 ЗК України]). Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо.
 
Земельний спір може бути врегульовано шляхом '''медіації''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20158%2D1.%20%D0%92%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 (частина третя статті  158<sup>-1</sup>ЗК України).]
 
Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.
 
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується '''у судовому порядку.'''
 
Спори щодо додержання правил добросусідства  розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2017-,%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20103. ст. 103-109 Земельного кодексу України] і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79365500 ''(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/25099/15 (провадження №11-1138апп18).'']
 
Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 статті 152 ЗК України] власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
 
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статей 391], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099:~:text=%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20396.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85,-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5 396 ЦК України] позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
 
У пункті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20152.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 астиною третьою статті 152 ЗК України] шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97:~:text=%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC,-1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0 стаття 16 ЦК України).]
 
==Див. також==
* [[Порушення правил добросусідства при користуванні землею|Порушення правил добросусідства при користуванні землею.]]
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79365500 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/25099/15 (провадження №11-1138апп1]
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]