Порушення таємниці голосування: відмінності між версіями

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''

Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

'''Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється ''' (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України]). Відповідно до п.п. "а", "d" п. 4 [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах], для виборців '''таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок''', невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим, а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій.  

Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України] голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.<br>

'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

'''Об'єктом''' злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.  

''Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).''

* ''порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.''

*Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).