Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Господарський кодекс України
• Закон України "Про товарну біржу"
• Закон України "Про заставу"
• Закон України "Про виконавче провадження"
• Постанова Кабінет Міністрів України від 22.12.1997 № 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна"
• Наказ Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"
• Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021  № 380 "Про затвердження Положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах"

Особливості укладання договорів на біржах

Загальні поняття

Товарна біржа є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені ЗУ «Про товарні біржі» (ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про товарні біржі»).

Членами товарної біржі можуть бути юридичні особи - засновники (акціонери, учасники - залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи - резиденти і нерезиденти. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається правилами товарної біржі (ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про товарні біржі»).

Біржові брокери (брокери) є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій (ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»).

Біржові операції - дія (сукупність дій) товарної біржі та/або учасників біржових торгів, спрямована на укладання і виконання біржових угод та біржових договорів (ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»).

Біржові торги - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі (ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»).

Електронна торгова система - багатостороння система, вимоги до якої встановлені цим ЗУ "Про товарні біржі", за допомогою якої товарна біржа організовує біржові торги в електронній формі (ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»).

Особливості укладання договорів на біржах

Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про товарні біржі»).

Правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених ЗУ «Про товарні біржі» та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань (ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про товарні біржі»).

Особливості та порядок проведення біржових торгів визначено Положенням про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021  № 380 (далі - Положення).

Предметом біржових торгів є продукція та інші речі, визначені родовими ознаками, визнані біржовим товаром та допущені до біржових торгів згідно з правилами такої товарної біржі, та купівля-продаж якого на товарних біржах не заборонена законодавством України.

Порядок допуску товарів до біржових торгів визначається правилами товарної біржі шляхом встановлення сукупності процедур щодо перевірки товарною біржою відповідності товарів вимогам, установленим законодавством та правилами товарної біржі, для запровадження на цій товарній біржі централізованого вчинення (укладання) біржових угод, біржових договорів. Товари, допущені до біржових торгів, включаються до реєстру біржових товарів. Реєстр біржових товарів оприлюднюється товарною біржею на власному вебсайті (п. 1, 3 р. V Положення).

Учасниками торгів можуть бути члени товарної біржі, від імені яких діють біржові брокери, та інші особи, яким надано право здійснювати торгівлю у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі (п. 1 р. ІІІ Положення).

Біржові торги проводяться в електронній торговій системі.

Біржові торги біржовими товарами можуть проводитися за технологією двостороннього безперервного зустрічного аукціону (ринку заявок), одностороннього аукціону та за іншими технологіями, а також з послідовним застосуванням декількох технологій відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів товарної біржі (п. 1 р. VII Положення).

Біржові торги проводяться на засадах:

• рівного доступу,
• конкуренції,
• конфіденційності,
• відсутності дискримінації,
• протидії зловживанням (п. 2 р. VII Положення).

Учасники торгів можуть подавати адресні (заявки, адресовані іншому учаснику торгів або кільком учасникам торгів) та безадресні (заявки, адресовані усім учасникам торгів), анонімні (заявки, умови яких не дозволяють учасникам торгів до моменту укладення біржової угоди ідентифікувати учасника торгів, який виставив таку заявку) та неанонімні заявки (п. 5 р. VII Положення).

За результатами біржових торгів учасники торгів укладають біржові угоди / біржові договори від свого імені та за свій рахунок, від імені клієнтів і за їх рахунок відповідно до правил та інших внутрішніх документів товарної біржі.

Біржові угоди / біржові договори укладаються за встановленою товарною біржею формою, якщо інше не визначено правилами товарної біржі.

Укладенні біржові угоди / біржові договори реєструються товарною біржею за встановленою нею процедурою.

Товарна біржа надає учасникам торгів звіти за укладеними ними біржовими угодами (договорами) за встановленою нею формою.

Внутрішні документи товарної біржі можуть встановлювати особливості виконання біржових договорів, порядок розрахунків та умови поставки біржових товарів.

Товарна біржа зобов’язана доводити до відома учасників торгів інформацію про їхні права та обов’язки та процедури виконання біржових договорів (р. VІII Положення).

Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України та правилами товарної біржі (ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про товарні біржі»).

До договорів укладених за результатами біржових торгів застосовуються загальні правила укладення договорів, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність товарних бірж.

Особливості укладення договору за результатами аукціону

Загальні поняття

Аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці (п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448 та Порядоком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016  № 2831/5.
Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із ЗУ "Про заставу", при виконанні рішення суду - згідно із ЗУ "Про виконавче провадження").

Особливості проведення аукціону заставленого майна

Порядок реалізації заставленого майна визначений Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) зреалізації заставленого майна, затвердженим Постановою КМУ від 22.12.1997 р. N 1448 (далі - Положення).

Реалізація  майна здійснюється  організатором  аукціону (публічних  торгів), а майна  державних підприємств та відкритих акціонерних  товариств, створених  у  процесі корпоратизації, всі акції  яких перебувають  у  державній власності,  - відповідним органом  приватизації.

Після отримання виконавчих документів організатор аукціону здійснює підготовку до збирання необхідних матеріалів з реалізації майна,  визначає початкову вартість реалізації,  готує і  публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.

Термін підготовки  до аукціону  не повинен перевищувати двох місяців  з  дати отримання  організатором   аукціону  виконавчих документів (п. 2, 4 Положення).

Початкова  вартість реалізації майна визначається виходячи з оцінки майна (оцінка майна державних підприємств  та  відкритих акціонерних  товариств, створених  у процесі корпоратизації,  всі акції  яких перебувають  у  державній  власності,   здійснюється відповідно до  Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Кабінетом Міністрів України) (п. 6 Положення).

Покупцям до  реєстрації  надається право  ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням (п. 8 Положення).

Реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності  не менше двох  покупців (п. 9 Положення).

Під час аукціону ведеться протокол.

Затверджений  організатором аукціону протокол є підставою для внесення  протягом  10  днів  переможцем  аукціону  коштів  за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки.

З моменту подання  переможцем аукціону зазначених документів внесені  ним  до початку  аукціону  кошти протягом  п'яти   днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

У цей   же  термін  організатор  аукціону складає  акт  про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення  про   звернення   стягнення на  заставлене  майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис (п. 15, 16 Положення).

Особливості проведення аукціону арештованого майна

Порядок реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна».

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (п. 1, 2 р. ІІ Порядку).

Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком (п. 2 р. IV Порядку).

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону.

Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон (р. V Порядку).

Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом (р. VІІІ Порядку).

На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно (п. 1 р. Х Порядку).

Особливості укладення договорів за конкурсом (конкурентною процедурою закупівлі)

Конкурс (конкурентна процедура закупівель) – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов – найвищу ціну.

Порядок укладання договорів на підставі конкурсного відбору (конкурентних процедур закупівель) визначено ЗУ «Про публічні закупівлі».

Уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених ЗУ «Про публічні закупівлі» є Міністерство економіки України.

Конкурентна процедура закупівлі  - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу (ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:

• відкриті торги - основна процедурою закупівлі, під час її проведення тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (ст. 20 ЗУ «Про публічні закупівлі»);
• торги з обмеженою участю – процедура, яка застосовується у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору (ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»);
• конкурентний діалог – процедура, яка застосовується замовником у разі неможливості визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг і для прийняття рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками процедури закупівлі (ст. 34 ЗУ «Про публічні закупівлі»);
• переговорна процедура – процедура, яка застосовується як виняток, відповідно до неї замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі (ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (ст. 13 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Для інформування про проведення, у строки визначені ст. 10 ЗУ «Про здійснення публічних закупівель» конкурентної процедури закупівель, замовник самостійно та безоплатно безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів (ст. 33 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Договір про закупівлю укладається відповідно до загальних правил укладання договорів з урахуванням особливостей, визначених ЗУ «Про публічні закупівлі».

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадківвизначених в ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» (ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»).