Припинення права власності на земельну ділянку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
м +
Рядок 15: Рядок 15:
Правомочності '''володіння''' дають можливість володіти землею на основі закону, тобто мати її на балансі, визначати земельну ділянку як частину свого господарства. Крім того, власник на підставі цього права може вимагати повернення землі з будь-якого [[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|незаконного володіння]].
Правомочності '''володіння''' дають можливість володіти землею на основі закону, тобто мати її на балансі, визначати земельну ділянку як частину свого господарства. Крім того, власник на підставі цього права може вимагати повернення землі з будь-якого [[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|незаконного володіння]].


'''Користування''' дає можливість вилучати із землі корисні властивості. Власник може використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки. Статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] встановлений порядок [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельних ділянок]].
'''Користування''' дає можливість вилучати із землі корисні властивості. Власник може використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки. Статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі - ЗК України),  встановлений порядок [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельних ділянок]].


Правомочність '''розпорядження''' проявляється в тому, що власник на свій вибір може [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продати]], [[Договір дарування нерухомого майна|подарувати]], [[Договір міни земельної ділянки|обміняти]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкувати]], здати в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|закласти]] земельну ділянку, тобто на основі і в порядку, передбаченому законом, визначити її долю.  
Правомочність '''розпорядження''' проявляється в тому, що власник на свій вибір може [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продати]], [[Договір дарування нерухомого майна|подарувати]], [[Договір міни земельної ділянки|обміняти]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкувати]], здати в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|закласти]] земельну ділянку, тобто на основі і в порядку, передбаченому законом, визначити її долю.  
==Суб’єкти та форми права власності на землю==
 
== Громадяни та юридичні особи як суб’єкти та форми права власності на землю ==
Законодавцем визначені <u>наступні суб'єкти та відповідні форми прав власності на землю</u>, а саме:  
Законодавцем визначені <u>наступні суб'єкти та відповідні форми прав власності на землю</u>, а саме:  
#громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;
 
#[[Право власності на землю територіальних громад|територіальні громади]]''',''' які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності'';''
'''''Громадяни та юридичні особи'' ''' на землі приватної власності. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
#держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.
 
''Іноземці та особи без громадянства'' можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.
 
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (Статті 81 та 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України])
 
'''Юридичні особи''' (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.
 
''Юридичні особи,'' створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
 
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до цього Кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року. держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.
 
== Територіальні громади як суб’єкти та форми права власності на землю ==
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, '''є комунальною власністю''' (Стаття 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України]).
 
У ''комунальній власності'' перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
 
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: передачі їм земель державної власності; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною; придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; виникнення інших підстав, передбачених законом.
 
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
 
== Держава як суб’єкт та форма права власності на землю ==
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (Стаття 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України]).
 
''Право державної власності на землю'' набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
 
Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.
 
'''Держава набуває права власності на землю у разі:'''
 
* відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
* придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* прийняття спадщини;
* передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;
* конфіскації земельної ділянки.
 
==Підстави припинення права власності на земельну ділянку==
==Підстави припинення права власності на земельну ділянку==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Глава 22 ЗК України] визначає підстави, порядок і механізм припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Глава 22 ЗК України] визначає підстави, порядок і механізм припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян.
Рядок 65: Рядок 100:
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Статтею 144 ЗК України] встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, згідно з яким у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають '''протокол про адміністративне правопорушення, накладають на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення''' та видають цій особі припис про його усунення '''у 30-денний строк.'''  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Статтею 144 ЗК України] встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, згідно з яким у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають '''протокол про адміністративне правопорушення, накладають на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення''' та видають цій особі припис про його усунення '''у 30-денний строк.'''  


Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].
Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.
 
''Рішення'' органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].


♦ Підставою для припинення права приватної власності землі може слугувати '''відчуження земельної ділянки''' з мотивів суспільної необхідності . Такі підстави визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|з мотивів суспільної необхідності]] за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
♦ Підставою для припинення права приватної власності землі може слугувати '''відчуження земельної ділянки''' з мотивів суспільної необхідності . Такі підстави визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|з мотивів суспільної необхідності]] за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.