Відмова від права власності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Tetiana.kulishova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
== Шляхи відмови від права власності ==
== Шляхи відмови від права власності ==
Власник може відмовитися від права власності двома шляхами:  
Власник може відмовитися від права власності двома шляхами:  
* прямо заявити про це   
* прямо заявити про це;  
* вчинити дії, що прямо свідчать про намір не зберігати в майбутньому будь-які права на це майно.  
* вчинити дії, які свідчать про його відмову від права власності на майно.  


Момент '''припинення права власності''' на ту чи іншу річ залежить від її якостей (стаття 347 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]):
Момент '''припинення права власності''' на ту чи іншу річ залежить від її якостей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1888 стаття 347 Цивільного кодексу України]):
# Якщо річ не підлягає державній реєстрації (як правило, рухомі речі), то право власності на неї припиняється з моменту відмови власника від будь-яких прав щодо цієї речі.
# якщо права власності на майно не підлягають державній реєстрації (як правило, рухомі речі), то право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову;
# Якщо річ підлягає державній реєстрації (стаття 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), то право власності на неї припиняється не з моменту відмови власника, а '''з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.'''
# якщо права на майно, підлягають державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 стаття 182 Цивільного кодексу України]), то право власності на це майно припиняється не з моменту відмови власника, а '''з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.'''


Остаточне вирішення спорів щодо нерухомого майна та майна, право на яке підлягає реєстрації, від яких відмовився власник, належить суду. Ймовірним предметом спору щодо цього майна будуть вимоги про визнання права власності на нього зі сторони його володільця, який вимагатиме зміни свого статусу. В такій ситуації для суду істотного значення набудуть і загальні обставини відмови від права власності на майно, і спосіб набуття спірної речі у володіння останнього набувача, його ставлення до свого володіння, характер його добросовісності, відкритості, тривалість строків такого володіння тощо. За таких обставин реєстрація відмови від права власності власника матиме не найголовніше значення для вирішення справи.
Остаточне вирішення спорів щодо нерухомого майна та майна, право на яке підлягає реєстрації, від яких відмовився власник, належить суду. Ймовірним предметом спору щодо цього майна будуть вимоги про визнання права власності на нього зі сторони його володільця, який вимагатиме зміни свого статусу. В такій ситуації для суду істотного значення набудуть і загальні обставини відмови від права власності на майно, і спосіб набуття спірної речі у володіння останнього набувача, його ставлення до свого володіння, характер його добросовісності, відкритості, тривалість строків такого володіння тощо. За таких обставин реєстрація відмови від права власності власника матиме не найголовніше значення для вирішення справи.
== Способи відмови від права власності ==
== Порядок припинення права власності ==
Способами відмови від права власності є:
Пунктом 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127],  що для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва у зв’язку з відмовою власника від права власності подаються:
* викидання майна,
* полишення майна,
* виселення з нерухомого майна без наміру повернутися до нього та інші.


Ці способи характеризуються '''добровільним характером''', примушування до відмови від права власності є підставою не вважати відмову правозгідною й такою, що матиме правові наслідки для власника та третіх осіб, тобто не призведе ані до припинення такого права у власника майна, ані до виникнення прав власності у набувачів, у володіння яких потрапить це майно.
1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;


Примусова відмова від права власності на майно у випадках, передбачених законом, охоплює інші підстави припинення права власності, тому не стосується цих правил.
2) документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).
== Порядок припинення права власності на нерухоме майно у добровільному порядку ==
Для того, щоб у добровільному порядку припинити своє право власності на нерухоме майно власнику слід звернутися до суб'єкта державної реєстрації або нотаріуса з відповідною '''заявою'''.


Пунктом 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127], встановлено, що для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав.)
Державна реєстрація припинення права власності на об’єкт будівництва, щодо якого відсутня державна реєстрація права власності в Державному реєстрі прав чи в його невід’ємній архівній складовій частині, не проводиться.


За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
== Відмова від права власності на земельну ділянку на користь користь держави або територіальної громади ==
== Відмова від права власності на земельну ділянку на користь користь держави або територіальної громади ==
Відповідно до статті 140 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]  добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є підставою припинення права власності на земельну ділянку.
Відповідно до статті 140 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]  добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є підставою припинення права власності на земельну ділянку.
Рядок 46: Рядок 40:
Тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності.
Тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності.


Відмовитися від права власності на земельну ділянку можна щодо земель '''будь-якого цільового призначення,''' крім тих, які підпадають під дію заборони відчуження (мораторію), встановленого пунктом 15 Перехідних положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. Угода про перехід права власності на земельну ділянку по своїй суті є її відчуженням, а, отже, відмовитися від права власності на землі товарного сільськогосподарського виробництва та земельні ділянки, що виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можна після 1 січня 2024 року.
Відмовитися від права власності на земельну ділянку можна щодо земель '''будь-якого цільового призначення,''' крім тих, які підпадають під дію заборони відчуження (мораторію), встановленого пунктом 15 Перехідних положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. Угода про перехід права власності на земельну ділянку по своїй суті є її відчуженням, а, отже, відмовитися від права власності на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельні ділянки, що виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства,а також земельних часток (паїв) можна після 1 січня 2024 року.


{| class="wikitable"
Докладніше про [[порядок відмови від земельної ділянки яка знаходиться у користуванні у разі добровільної відмови землекористувача]]
! Докладніше - Порядок відмови від земельної ділянки яка знаходиться у користуванні у разі добровільної відмови землекористувача  
|}
== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107984722 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року справа 126/2200/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107984722 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року справа 126/2200/20]
Рядок 56: Рядок 48:
== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
== Довідково ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].
⇒ '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація].'''
⇒ '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація].'''



Поточна версія на 08:23, 24 липня 2025

Нормативна база

Шляхи відмови від права власності

Власник може відмовитися від права власності двома шляхами:

  • прямо заявити про це;
  • вчинити дії, які свідчать про його відмову від права власності на майно.

Момент припинення права власності на ту чи іншу річ залежить від її якостей (стаття 347 Цивільного кодексу України):

  1. якщо права власності на майно не підлягають державній реєстрації (як правило, рухомі речі), то право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову;
  2. якщо права на майно, підлягають державній реєстрації (стаття 182 Цивільного кодексу України), то право власності на це майно припиняється не з моменту відмови власника, а з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Остаточне вирішення спорів щодо нерухомого майна та майна, право на яке підлягає реєстрації, від яких відмовився власник, належить суду. Ймовірним предметом спору щодо цього майна будуть вимоги про визнання права власності на нього зі сторони його володільця, який вимагатиме зміни свого статусу. В такій ситуації для суду істотного значення набудуть і загальні обставини відмови від права власності на майно, і спосіб набуття спірної речі у володіння останнього набувача, його ставлення до свого володіння, характер його добросовісності, відкритості, тривалість строків такого володіння тощо. За таких обставин реєстрація відмови від права власності власника матиме не найголовніше значення для вирішення справи.

Порядок припинення права власності

Пунктом 76 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, що для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва у зв’язку з відмовою власника від права власності подаються:

1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;

2) документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).

Державна реєстрація припинення права власності на об’єкт будівництва, щодо якого відсутня державна реєстрація права власності в Державному реєстрі прав чи в його невід’ємній архівній складовій частині, не проводиться.

Відмова від права власності на земельну ділянку на користь користь держави або територіальної громади

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є підставою припинення права власності на земельну ділянку.

Порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою визначає стаття 142 Земельного кодексу України.

Так, для оформлення добровільної відмови від права власності на земельну ділянку на користь держави або територіальної громади насамперед необхідно звернутися із заявою до відповідних органів.

Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди.

У разі надання згоди відповідним органом, потрібно звернутися до нотаріуса для укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку.

В процесі укладення і нотаріального посвідчення угоди нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено.

Тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності.

Відмовитися від права власності на земельну ділянку можна щодо земель будь-якого цільового призначення, крім тих, які підпадають під дію заборони відчуження (мораторію), встановленого пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Угода про перехід права власності на земельну ділянку по своїй суті є її відчуженням, а, отже, відмовитися від права власності на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельні ділянки, що виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства,а також земельних часток (паїв) можна після 1 січня 2024 року.

Докладніше про порядок відмови від земельної ділянки яка знаходиться у користуванні у разі добровільної відмови землекористувача

Судова практика

Див. також

Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація.

Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.