Кримінальна відповідальність військовослужбовців: відмінності між версіями

За відповідними статтями розділу ХІХ Кримінального кодексу України несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.

'''Військовослужбовці''' - особи, які проходять військову службу. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.

'''Військовозобов’язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Під '''військовими службовими особами''' розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Відомості, що згідно із рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених законодавством сферах визначені Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383)]

'''Військовополонений '''- будь-який комбатант,  як це визначено у  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text статті  43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949], що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977, який потрапляє під владу супротивної сторони.  

Символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала  (у  тому  числі  Міжнародного  руху  Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) -  це  емблеми  Червоного  Хреста,  Червоного Півмісяця,  Червоного  Кристала  і  розпізнавальні   сигнали  (спеціальні міжнародно   визнані   допоміжні   сигнали   (світлові,    радіо-, електронні),  що  використовуються  як  захисні  та розпізнавальні знаки для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна відповідно до Женевських  Конвенцій  про  захист  жертв  війни  від 12 серпня 1949 року (стаття 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні]»)

Медичний персонал зобов’язаний  носити  нарукавні пов’язки з емблемою Червоного Хреста  та  мати  при  собі  посвідчення  з зображенням   емблеми   Червоного  Хреста  і  з  фотографією,  які розроблені   відповідно   до  вимог,  що  містяться  у  Женевських та Додатковому протоколі  1  до  них.   

Під час збройного конфлікту  емблемою  Червоного  Хреста,  що використовується   із   захисною  метою  за  спеціальним  дозволом Міністерства охорони  здоров’я  України  та  під  його  контролем, позначаються цивільний медичний персонал, цивільні лікарні та інші цивільні  медичні   формування,  будівлі,  обладнання,  медичні матеріали,  а також цивільні санітарно-транспортні засоби, заклади охорони  здоров’я,  призначені,  зокрема,   для   перевезення   та розміщення  поранених,  хворих  і  потерпілих  від аварій судна та розміщення  поранених,  хворих  і  потерпілих  від аварій судна та

== Кримінально-правова характеристика  військових злочинів  ==

=== Об’єкт військових злочинів: ===

Цей порядок визначений низкою законів України, Військовою присягою, військо­вими статутами, положеннями про проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців, наказами відповідних начальників та іншими нормативно-пра­вовими актами.

=== Об’єктивна сторона військових злочинів: ===

=== Суб’єкт військових злочинів:===

* Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.

* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;  

Військовополонені ворожої армії несуть кримінальну відповідальність за законом про військові злочини за дії, вчинені проти порядку несення військової служби держави перебування в полоні, однак, це не стосується для військовослужбовців, які вчинили замах на втечу з полону.  

Проте, не вважаються суб’єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні військових ліцеїв.

=== Кримінальна відповідальність за скоєння  військових злочинів: ===

За скоєні злочини проти держави і загальнокримінальні злочини відповідальність військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів настає на загальних засадах.  

До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв.  

Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження.  

Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.

== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю ==

Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці.  

У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено для експертів.

== Див. також ==

* [[Дезертирство. Самовільне залишення військової частини або місця служби]]