Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 5 проміжних версій ще одного користувача) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
'''Фіктивний правочин''' – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 234 ЦК України]) | '''Фіктивний правочин''' – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 234 ЦК України]) | ||
Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. | Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, тобто такий правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його зазделегіть знають, що він не буде виконаним. | ||
''Основними ознаками фіктивного правочину є:'' | |||
* введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; | |||
* свідомий намір невиконання зобов'язань договору; | |||
* приховування справжніх намірів учасників правочину. | |||
Тобто, укладаючи договір, його сторони не бажають виникнення, зміни, припинення цивільних прав та обов`язків, волевиявлення обох сторін такого правочину не збігається з їх внутрішньою волею. | |||
== Загальна характеристика фіктивного правочину == | == Загальна характеристика фіктивного правочину == | ||
| Рядок 37: | Рядок 41: | ||
Фіктивні правочини укладаються з метою ухилитися від майнової відповідальності, передбаченої законом, і в деяких випадках це обумовлено в договорі. Наприклад, відбувається фіктивний поділ, дарування або продаж майна подружжя, яке має незаконну мету приховати його від конфіскації. Фіктивними можуть бути не лише договори. а й інші юридичні дії: фіктивний акт отримання товару, технічного огляду, обміру приміщення або оцінки вартості майна тощо. Фіктивний правочин характеризується недобросовісністю його учасників. | Фіктивні правочини укладаються з метою ухилитися від майнової відповідальності, передбаченої законом, і в деяких випадках це обумовлено в договорі. Наприклад, відбувається фіктивний поділ, дарування або продаж майна подружжя, яке має незаконну мету приховати його від конфіскації. Фіктивними можуть бути не лише договори. а й інші юридичні дії: фіктивний акт отримання товару, технічного огляду, обміру приміщення або оцінки вартості майна тощо. Фіктивний правочин характеризується недобросовісністю його учасників. | ||
Фіктивний правочин є нікчемним. Він не породжує жодних правових наслідків. Разом із тим сторони все ж роблять деякі фактичні дії, які створюють видимість його виконання: передачу майна, складання необхідних документів тощо. До них дій застосовуються загальні положення про наслідки недійсності правочину. Під час укладення фіктивного правочину сторони мають протиправну мету. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину | Фіктивний правочин є нікчемним. Він не породжує жодних правових наслідків. Разом із тим сторони все ж роблять деякі фактичні дії, які створюють видимість його виконання: передачу майна, складання необхідних документів тощо. До них дій застосовуються загальні положення про наслідки недійсності правочину. Під час укладення фіктивного правочину сторони мають протиправну мету. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину, тобто , якщо наміру обох сторін договору не виконувати договір не встановлено, то правові підстави для визнання такого договору фіктивним відсутні. | ||
'''''Фіктивні правочини на ринку нерухомості''''' | '''''Фіктивні правочини на ринку нерухомості''''' | ||
| Рядок 54: | Рядок 58: | ||
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] не передбачено коло осіб, які мають право звергатися з позовом про визнання фіктивного правочину недійсним. Це може зробити сторона фіктивного правочину або інші заінтересовані особи. | [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] не передбачено коло осіб, які мають право звергатися з позовом про визнання фіктивного правочину недійсним. Це може зробити сторона фіктивного правочину або інші заінтересовані особи. | ||
Отже при звернені до суду для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Власне невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин; якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний | |||
== Правові наслідки вчинення фіктивного правочину == | == Правові наслідки вчинення фіктивного правочину == | ||
| Рядок 67: | Рядок 71: | ||
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. | Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. | ||
====== [[Фраудаторний договір, як різновид фіктивних правочинів|Фраудаторний правочин]] ====== | |||
В останні роки в українській судовій практиці почастішали договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору,тобто фраудаторний правочин. Цей термін походить від англ. fraud — шахрайство, підробка, афера. Даний вид правочину дуже схожий на фіктивний правочин, але має відміності: | |||
'''Межа між фіктивними та фраудаторними правочинами''' | |||
Судова палата вважає за необхідне розмежувати кваліфікацію фіктивних та фраудаторних правочинів. | |||
Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, у свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається самою його юридичною конструкцією. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, тому норма ст. 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. У свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3 ст. 234 ЦК України). | |||
Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм. Фраудаторні угоди — це угоди, що завдали шкоди боржнику. Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов’язання, спрямованого на ухилення від виконання обов’язку. | |||
'''Ознаки фраудаторного правочину''' | |||
Судді ВС виділили такі критерії: | |||
* момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період — протягом 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі); | |||
* контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов’язані або афілійовані юридичні особи); | |||
* щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова). | |||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
