Суд присяжних: відмінності між версіями

*  [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"]

== Загальні положення ==

* справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

* дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

* виявляти повагу до учасників процесу;

* виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

== Порядок затвердження списків присяжних ==

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) <u>протягом двох місяців</u> з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної <u>обласної ради</u>.

Роботодавець <u>зобов'язаний увільнити присяжного від роботи</u> на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]].

== Гарантії прав присяжних ==

♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198] (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.

У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина друга статті 34 ЦПК України]).

Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина четверта статті 293 ЦПК України]):

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206², 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366², 366³, 368, 368⁵, 369, 369², 410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 Кримінального кодексу України], у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами [https://nabu.gov.ua/ Національного антикорупційного бюро України].  

=== Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних ===

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною третьою статті 31 КПК України] передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено <u>[[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічне позбавлення волі]]</u>, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.<blockquote>'''В умовах воєнного стану''', згідно ч. 10 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, '''крім '''здійснення кримінального провадження у суді, '''в якому до моменту введення воєнного стану '''<u>та набрання чинності цією частиною </u>(01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.</blockquote>

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Присяжний має право:

* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Відбір присяжних здійснюється <u>після відкриття судового засідання</u>.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України], проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.