Спадкування за законом: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 30: Рядок 30:
== Зміна черговості спадкування ==
== Зміна черговості спадкування ==
[[Файл:Процедура переоформлення майна , що знаходиться на непідконтрольній території.jpg|міні|Як проходить процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території, та куди звертатися для вирішення цього питання ]]
[[Файл:Процедура переоформлення майна , що знаходиться на непідконтрольній території.jpg|міні|Як проходить процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території, та куди звертатися для вирішення цього питання ]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5886 Стаття 1259 Цивільного кодексу Укпаїни] (далі - ЦК) надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини '''змінювати за взаємною згодою''' (договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку (стаття 1241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 ЦК]).
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5886 Стаття 1259 Цивільного кодексу Укпаїни] (далі - ЦК) надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини '''змінювати за взаємною згодою''' (договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 стаття 1241 ЦК]).
'''Зміна черговості''' може здійснюватися не лише добровільно, але й '''за рішенням суду'''. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
'''Зміна черговості''' може здійснюватися не лише добровільно, але й '''за рішенням суду'''. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
== Підстави для усунення від спадкування спадкоємця за законом ==
== Підстави для усунення від спадкування спадкоємця за законом ==
Рядок 53: Рядок 53:
При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.
При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.
=== Перша черга ===
=== Перша черга ===
В першу чергу право на спадкування за законом мають '''діти спадкодавця''', у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з '''подружжя''', який його пережив, та '''батьки''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1261 ЦК]).  
В першу чергу право на спадкування за законом мають '''діти спадкодавця''', у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з '''подружжя''', який його пережив, та '''батьки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5895 стаття 1261 ЦК]).  


Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст.ст. 121-140 СК]. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1260 ЦК]).
Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n584 статтей 121]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n670 140 Сімейного кодексу України]. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5889 стаття1260 ЦК]).


Діти, народжені від особи, з якою їх мати не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але яка була записана батьком дитини, також спадкують після смерті такої особи.
Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.
Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.


Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.
'''Той із подружжя, хто пережив іншого''', спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.


У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини право на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає. Шлюб може бути розірваний у органах РАЦС або в судовому порядку. Проте в кожному разі шлюб вважається розірваним з моменту реєстрації акту про це у органах РАЦС. Якщо шлюб був розірваний у судовому порядку, але розірвання шлюбу не зареєстроване у РАЦС, подружжя вважається таким, що перебуває в шлюбі, а отже, зберігає право спадкування одне після одного.
У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини право на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає. Шлюб може бути розірваний у органах РАЦС або в судовому порядку. Проте в кожному разі шлюб вважається розірваним з моменту реєстрації акту про це у органах РАЦС. Якщо шлюб був розірваний у судовому порядку, але розірвання шлюбу не зареєстроване у РАЦС, подружжя вважається таким, що перебуває в шлюбі, а отже, зберігає право спадкування одне після одного.
Рядок 74: Рядок 73:
Передбачене законом '''''коло спадкоємців першої черги є вичерпним'''''.
Передбачене законом '''''коло спадкоємців першої черги є вичерпним'''''.
=== Друга черга ===
=== Друга черга ===
У другу чергу право на спадкування за законом мають '''рідні брати та сестри''' спадкодавця, його '''баба''' та '''дід''' '''як з боку батька, так і з боку матері''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1262 ЦК]).
У другу чергу право на спадкування за законом мають '''рідні брати та сестри''' спадкодавця, його '''баба''' та '''дід''' '''як з боку батька, так і з боку матері''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5897 стаття 1262 ЦК]).


Вказані особи залучаються до спадкування за обставин, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1258 ЦК], тобто за відсутності спадкоємців першої черги. Якщо хто-небудь зі спадкоємців першої черги живий і виявив бажання прийняти спадщину або прийняв її, спадкоємці другої черги до спадкування не залучаються.
Вказані особи залучаються до спадкування за обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5883 частиною другою статті 1258 ЦК], тобто за відсутності спадкоємців першої черги. Якщо хто-небудь зі спадкоємців першої черги живий і виявив бажання прийняти спадщину або прийняв її, спадкоємці другої черги до спадкування не залучаються.


Брати і сестри є спадкоємцями померлого незалежно від того, чи є вони повнорідними (мають обох спільних батьків) чи неповно-рідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.
Брати і сестри є спадкоємцями померлого незалежно від того, чи є вони повнорідними (мають обох спільних батьків) чи неповно-рідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.
Рядок 88: Рядок 87:
'''У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин може бути встановлений судом.'''
'''У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин може бути встановлений судом.'''
=== Третя черга ===
=== Третя черга ===
У третю чергу право на спадкування за законом мають '''рідні дядько''' та '''тітка''' спадкодавця ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1263 ЦК]).
У третю чергу право на спадкування за законом мають '''рідні дядько''' та '''тітка''' спадкодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5899 стаття1263 ЦК]).


Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.
Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.
Рядок 94: Рядок 93:
Родинні відносини підтверджуються відповідними документами. Зокрема, це можуть бути свідоцтва про народження батьків спадкодавця та їх братів або сестер, у яких зазначені спільні батьки. Крім того, якщо в паспортах є відомості про дітей, де зазначені батько чи мати спадкодавця та його брат або сестра, то це може підтверджувати, що брат або сестра батьків спадкодавця є його рідним дядьком або тіткою. У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин встановлюється судом.
Родинні відносини підтверджуються відповідними документами. Зокрема, це можуть бути свідоцтва про народження батьків спадкодавця та їх братів або сестер, у яких зазначені спільні батьки. Крім того, якщо в паспортах є відомості про дітей, де зазначені батько чи мати спадкодавця та його брат або сестра, то це може підтверджувати, що брат або сестра батьків спадкодавця є його рідним дядьком або тіткою. У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин встановлюється судом.
=== Четверта черга ===
=== Четверта черга ===
У четверту чергу право на спадкування за законом мають '''особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років''' до часу відкриття спадщини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1264 ЦК]).
У четверту чергу право на спадкування за законом мають '''особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років''' до часу відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5901 стаття 1264 ЦК]).


Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним тут є поняття сім'ї. Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 3 СК] сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним тут є поняття сім'ї. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 статтею  3 Сімейного кодексу України] сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.


Особа, яка претендує на спадщину, має довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім'ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати, тощо.
Особа, яка претендує на спадщину, має довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім'ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати, тощо.


Спадкоємці 4-тої черги в рамках, передбачених законом, можуть отримати спадщину лише в разі відсутності дітей у померлого, а також відсутності у нього батьків, сестер, рідних братів, бабусь і дідусів та ін., зазначених у законі, родичів. Але при цьому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 74 СК України] вказується, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодовцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.
Спадкоємці 4-тої черги в рамках, передбачених законом, можуть отримати спадщину лише в разі відсутності дітей у померлого, а також відсутності у нього батьків, сестер, рідних братів, бабусь і дідусів та ін., зазначених у законі, родичів. Але при цьому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n375 статті 74 Сімейного кодексу України] вказується, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодовцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.


До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік) , які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік) , які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Рядок 112: Рядок 111:
У п'яту чергу спадкують '''інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення''' включно ('''двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід''' та '''баба''' тощо). При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.
У п'яту чергу спадкують '''інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення''' включно ('''двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід''' та '''баба''' тощо). При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.


Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця, не рахуючи народження самого спадкодавця ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1265 ЦК)].
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця, не рахуючи народження самого спадкодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5903 стаття 1265 ЦК]).


Родинні відносини мають підтверджуватися відповідними документами, а в разі неможливості подання таких документів факт родинних відносин встановлюються у судовому порядку.  
Родинні відносини мають підтверджуватися відповідними документами, а в разі неможливості подання таких документів факт родинних відносин встановлюються у судовому порядку.  


До п'ятої черги спадкоємців за законом належать також утриманці спадкодавця.
До п'ятої черги спадкоємців за законом належать також утриманці спадкодавця. Особа вважається утриманцем спадкодавця за умови наявності таких умов:  
Особа вважається утриманцем спадкодавця за умови наявності таких умов:  
* особа є неповнолітньою або непрацездатною за віком або за станом здоров'я;  
* особа є неповнолітньою або непрацездатною за віком або за станом здоров'я;  
* ця особа не є членом сім'ї спадкодавця;  
* ця особа не є членом сім'ї спадкодавця;  
Рядок 132: Рядок 130:
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується '''до трьох місяців.'''
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується '''до трьох місяців.'''


Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5920 1270 ЦКУ], він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5933 статтею 1270 ЦК], він не заявив про відмову від неї.
 
Особливості обчислення строків при спадкуванні в умовах воєнного стану


==== Особливості обчислення строків при спадкуванні в умовах воєнного стану ====
Нове законодавство встановлює особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування. За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Нове законодавство встановлює особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування. За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.


Рядок 143: Рядок 140:


==  [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини]] ==
==  [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини]] ==
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5933 статтею 1270 Цивільного кодексу України], не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5933 статтею 1270 ЦК], не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5933 Стаття 1272 Цивільного кодексу України] визначає два способи дій спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини реалізувати свої права:
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5939 статті 1272 ЦК] визначає два способи дій спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини реалізувати свої права:


* за згодою усіх спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5933  ч. 2 ст. 1272 Цивільного кодексу України]);
* за згодою усіх спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини;
Згода оформлюється спільною заявою спадкоємців нотаріусу, причому підписи спадкоємців повинні бути засвідчені нотаріально. Не виключається подання (надіслання) заяви про надання згоди кожним зі спадкоємців окремо. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згода оформлюється спільною заявою спадкоємців нотаріусу, причому підписи спадкоємців повинні бути засвідчені нотаріально. Не виключається подання (надіслання) заяви про надання згоди кожним зі спадкоємців окремо. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.


* подати заяву про прийняття спадщини на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5933  ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України]).
* подати заяву про прийняття спадщини на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини.
* Поновлення строку для прийняття спадщини можливе за наявності поважних причин, які перешкоджали спадкоємцю вчинити дії для прийняття спадщини у встановлений строк. ●Якщо спадкоємець був тривалий час хворим, це може бути визнано поважною причиною для пропуску строку.  ●Перебування за кордоном на довгий термін також може перешкодити прийняттю спадщини вчасно.  ●Тривалі відрядження, що унеможливлювали особисте звернення до нотаріуса.  ●Якщо спадкоємець перебував на строковій службі, це може бути визнано поважною причиною.  ●Якщо спадкоємець не знав про наявність заповіту, це може бути поважною причиною для пропуску строку.  ●До них можуть відноситися і фізична неможливість вчинити дії, пов'язані з прийняттям спадщини, наприклад, позбавлення волі або обмеження в пересуванні.  ●Обставини військового часу, які перешкоджали спадкоємцю здійснити своє право на прийняття спадщини.   ●Об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для спадкоємця, які заважали йому вчинити дії щодо прийняття спадщини.  ●Перебування в місцях позбавлення волі, хоча це і може бути не в усіх випадках визнано поважною причиною.  
Поновлення строку для прийняття спадщини можливе за наявності поважних причин, які перешкоджали спадкоємцю вчинити дії для прийняття спадщини у встановлений строк:
*■ Важливо: Поновлення строку можливе лише за рішенням суду. Спадкоємець, який пропустив строк з поважної причини, повинен звернутися до суду з відповідним позовом. Суд може визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.  
 
Якщо спадкоємець був тривалий час хворим, це може бути визнано поважною причиною для пропуску строку.   
 
●перебування за кордоном на довгий термін також може перешкодити прийняттю спадщини вчасно.   
 
●тривалі відрядження, що унеможливлювали особисте звернення до нотаріуса.   
 
●якщо спадкоємець перебував на строковій службі, це може бути визнано поважною причиною.   
 
●якщо спадкоємець не знав про наявність заповіту, це може бути поважною причиною для пропуску строку.   
 
●до них можуть відноситися і фізична неможливість вчинити дії, пов'язані з прийняттям спадщини, наприклад, позбавлення волі або обмеження в пересуванні.   
 
●обставини військового часу, які перешкоджали спадкоємцю здійснити своє право на прийняття спадщини.
 
●об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для спадкоємця, які заважали йому вчинити дії щодо прийняття спадщини.   
 
●перебування в місцях позбавлення волі, хоча це і може бути не в усіх випадках визнано поважною причиною.
 
'''Важливо!'''''Поновлення строку можливе лише за рішенням суду. Спадкоємець, який пропустив строк з поважної причини, повинен звернутися до суду з відповідним позовом. Суд може визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.''


== Спадкування за правом представлення ==
== Спадкування за правом представлення ==
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Спадкування_за_законом