Удаваний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
Незначні зміни по тексту статті. Було виділено окремо останній абзац, доповнено інформацією судова практика та вставлено зображення |
||
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== Поняття удаваного правочину == | == Поняття удаваного правочину == | ||
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | '''Удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ч. 1 ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]). | ||
Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''': | Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''': | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
'''Важливо!''' На відміну від фіктивного правочину, '''''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину'''''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля). | '''Важливо!''' На відміну від фіктивного правочину, '''''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину'''''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля). | ||
'''Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, заявник має довести:''' | |||
'''1.''' факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; | |||
'''2'''. спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; | |||
'''3.''' настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином. | |||
== Наслідки удаваного правочину == | == Наслідки удаваного правочину == | ||
При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. | При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. | ||
Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний. | Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний. | ||
| Рядок 33: | Рядок 39: | ||
Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів. | Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів. | ||
[[Файл:Dohovir.jpg|міні]] | |||
Відповідно до ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | |||
Під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків (п. 1 статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату. | |||
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | |||
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. | Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. | ||
| Рядок 55: | Рядок 61: | ||
Більше того, ВСУ чітко вказав підставу для скасування рішень попередніх інстанцій, зокрема те, що суди не встановили обставин, а дарувальники за спірним договором не навели жодних мотивів передачі ними в дар квартири особі з якою вони не перебували у родинних відносинах. | Більше того, ВСУ чітко вказав підставу для скасування рішень попередніх інстанцій, зокрема те, що суди не встановили обставин, а дарувальники за спірним договором не навели жодних мотивів передачі ними в дар квартири особі з якою вони не перебували у родинних відносинах. | ||
Шевченківський районний суд міста Києва відмовляючи у задоволені позовних вимог у справі №761/28759/18 вказав на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових правовідносин, ніж ті, які передбачені оспорюваним договором. Також позивач не надала доказів що за її власні кошти було проведено розрахунок за квартиру. | |||
У справі №523/13810/17 Суворовський районний суд міста Одеси відмовив у задоволенні позову про визнання правочину удаваним за недоведеністю позивачем того факту, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників договору. | |||
А у справі №370/2219/19 суд констатував, що позивачем не доведено факту спрямованості волі сторін під час укладання договору на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені договором . | |||
== Аналіз судової практики == | |||
Як слідує з судової практики, основною причиною відмови судами у задоволені позовних вимог про визнання правочину удаваним є недоведення позивачем того, що воля сторін в правочині була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином та, що між сторонами настали інші права та обов`язки, ніж ті, що передбачені укладеним правочином. | |||
Також суди відмовляють й в тому випадку, коли при зверненні до суду позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав. Зокрема, доволі часто позивач звертаючись до суду просить визнати правочин недійсним з підстав його удаваності, що суперечить законодавству, оскільки суд встановивши удаваність правочину, визначає який насправді правочин вчинили сторони та застосовує відповідні норми законодавства які регулюють спірні правовідносини. | |||
Тому, при зверненні до суду з відповідним позовом, слід звернути увагу, як на спосіб захисту порушених прав, так і на докази, якими підтверджуються обставини укладення удаваного правочину. | |||
Отже, '''правовим наслідком вчинення правочину для приховання іншого правочину є наступне:''' | Отже, '''правовим наслідком вчинення правочину для приховання іншого правочину є наступне:''' | ||
| Рядок 68: | Рядок 87: | ||
|} | |} | ||
=== <u>[[Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки]].</u> === | |||
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | ||
[[Категорія:Суди]] | [[Категорія:Суди]] | ||
