Захист прав на земельну ділянку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
м Гарантії захисту прав на земельні ділянки: додано посилння на НПА також змінено на вірне посилання на ст.77 ЗУ "Про місц.самовр." та прописано вірно статтю інші зміни
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text Постанова від 19 квітня 1993 року № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"]
==Гарантії захисту прав на земельні ділянки==
'''Захист прав на земельну ділянку''' – це сукупність правових засобів, визначених нормативно-правовими актами, які спрямовані та гарантують захист порушених прав землевласників та землекористувачів.
⇒ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] під «гарантією» розуміє дії, спрямовані на забезпечення прав на володіння, користування та розпорядження землею всіх суб’єктів земельних правовідносин.
♦ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 Статтею 13 Конституції України] визначається, що Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод.
♦ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Статтею 14 Конституції України] передбачається конституційна гарантія щодо захисту прав на землю, яка є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.
Конституційні норми безпосередньо втілені у земельному законодавстві.
→ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1540 Глава 23 «Захист прав на землю»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] містить визначення способів захисту прав на земельні ділянки, гарантій права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.
→ Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] гарантується та забезпечується фізичним і юридичним особам рівні умови та способи захисту права власності на земельні ділянки та права користування ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 стаття 152 Земельного кодексу України)].
⇒ Як вбачається у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1539 частині 3 Розділу V Земельного Кодексу України] Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;


==Поняття захисту прав на земельну ділянку==
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
'''Захист прав на земельну ділянку''' – це сукупність правових засобів, визначених нормативно-правовими актами, які спрямовані та гарантують захист порушених прав  землевласників та землекористувачів.


==Гарантії захисту прав на земельні ділянки==
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] під «гарантією» розуміє дії, спрямовані на забезпечення прав на володіння, користування та розпорядження землею всіх суб’єктів земельних правовідносин.
 
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Контитуції України]  визначається, що Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод. Статтею 14 Конституції України передбачається конституційна гарантія щодо захисту прав на землю, яка є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Конституційні норми безпосередньо втілені у земельному законодавстві. Глава 23 «Захист прав на землю» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] містить визначення способів захисту прав на земельні ділянки, гарантій права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.
Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] гарантується та забезпечується фізичним і юридичним особам рівні умови та способи захисту права власності на земельні ділянки та права користування ними (ст.152).
Розділ V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] поділяє гарантії прав на землю на три різновиди:
#гарантії захисту прав на землю
#гарантії, пов’язані з відшкодуванням збитків власникам землі та землекористувачам
#гарантії, пов’язані з розв’язанням земельних спорів
У статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] вказані гарантії, пов’язані з відшкодуванням власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок:
*вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом
*тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання
*встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок
*погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників
*приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан
*неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.


♦ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1562 У статті 156 Земельного Кодексу України] вказані гарантії, пов’язані з відшкодуванням власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок:
*а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;  в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;  г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;  ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;  д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;  е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;  є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності.
==Способи захисту прав на земельні ділянки==
==Способи захисту прав на земельні ділянки==
Відповідно до статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], власник земельної ділянки чи землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а також на відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
*визнання прав
*відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав
*визнання угоди недійсною
*визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування
*відшкодування заподіяних збитків
*застосування інших, передбачених законом, способів.
'''Способи захисту прав на землю поділяються на: '''
'''Способи захисту прав на землю поділяються на: '''
#речово-правові
#Речово-правові.
#зобов’язально-правові
#Зобов’язально-правові.
#спеціальні способи захисту земельних прав.
#Спеціальні способи захисту земельних прав.
Речово-правові способи захисту прав на землю безпосередньо спрямовані на захист суб’єктивного права власності на землю чи права землекористування осіб, які на момент порушення права не перебувають у зобов’язальних відносинах з порушником.
'''Речово-правові способи захисту прав на землю''' безпосередньо спрямовані на захист суб’єктивного права власності на землю чи права землекористування осіб, які на момент порушення права не перебувають у зобов’язальних відносинах з порушником.


'''До такого способу захисту земельних прав належать:'''
'''До такого способу захисту земельних прав належать:'''
*визнання прав на земельну ділянку
*визнання прав на земельну ділянку;
*відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав
*відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав;
*запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
*запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов);
*вимога власника земельної ділянки або землекористувача усунути порушення у здійсненні їхніх прав, які не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою (негаторний позов) та ін.
*вимога власника земельної ділянки або землекористувача усунути порушення у здійсненні їхніх прав, які не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою (негаторний позов) та ін.
'''Зобов'язально-правові способи захисту''' мають на меті захист прав суб'єкта як учасника зобов'язальних відносин.
'''До зобов’язально-правових способів захисту належать: '''
'''До зобов’язально-правових способів захисту належать: '''
*відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежними виконанням умов договорів (відчуження, придбання, оренди (суборенди) земельної ділянки тощо)
*відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежними виконанням умов договорів (відчуження, придбання, оренди (суборенди) земельної ділянки тощо);
*повернення власникові наданої у користування за договором оренди земельної ділянки та ін.
*повернення власникові наданої у користування за договором оренди земельної ділянки та ін.
'''Спеціальні способи захисту земельних прав''' стосуються особливих випадків порушення прав власників земельних ділянок і землекористувачів. Вони зумовлені особливим колом уповноважених чи зобов'язаних осіб і надзвичайними обставинами.
'''До спеціальних способів захисту відносяться:'''
'''До спеціальних способів захисту відносяться:'''
*визнання угоди щодо земельної ділянки недійсною
*визнання угоди щодо земельної ділянки недійсною;
*визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які порушують права власників земельних ділянок і землекористувачів та ін.
*визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які порушують права власників земельних ділянок і землекористувачів та ін.
==Органи, що вирішують земельні спори==
→ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 статті 158 Земельного Кодексу України], земельні спори вирішуються судами та органами місцевого самоврядування.   
♦Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 
♦Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
Також, земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-IX#Text Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених Земельним Кодексом України. → Органи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 статтею 158 Земельного Кодексу України], сприяють примиренню сторін земельного спору.
♦ Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.
⇒ Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. → '''''Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.'''''
♦ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1046 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
1. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.


==Органи, що вирішують земельні спори==
2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням положень статті 59 цього Закону або в судовому порядку.
Відповідно до статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку. Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття. Відповідно до статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] вирішення спорів про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Статями 15, 16  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 Статями 15, 16 Цивільного кодексу України] визначається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Земельне право]]