Порядок створення штучної водойми (ставок): відмінності між версіями

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n695 ст. 82 Водного кодексу України] метою збереження гідрологічного, гідробіологічного та санітарного стану річок забороняється будувати у їхньому басейні водосховища та ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку цієї річки у розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз на 20 років. Також ємність ставка не повинна перевищувати 1 млн. м3 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n23 ст. 1 Водного кодексу України] . Якщо ви будуєте ставок для риб, то глибина, що рекомендується, – не менше 1,5 м, а якщо йдеться про ставок для відпочинку, то глибина може стартувати й від 0.5 м.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 п. 2 ст. 59 Земельного кодексу України] передбачено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.  

# якщо змінюється вид угідь, необхідно замовити у землевпорядної організації проект землеустрою з упорядкування угідь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 згідно з п. «е» ст. 25 Закону України «Про землеустрій]» повна назва проекту - проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь) . Тобто цим проектом вид угідь із сінокосів змінюється на штучний ставок;

Як свідчить практика, є простіший спосіб вирішення цього питання. Це стосується осіб, у яких є в приватній власності земельні ділянки за цільовим призначенням для особистого селянського господарства. В такому випадку особа замовляє проект на створення штучної водойми (ставка) в проектній організації, який затверджується самим замовником. Після затвердженої проектної документації власник землі має право на створення штучної водойми (ставка). Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n390 ч. 6 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] така проектна документація на будівництво об’єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності » [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text]. Тобто, якщо є земельна ділянка для особистого селянського господарства у власності просто робиться проектна документація на будівництво ставка і ні з ким не погоджується.

При цьому необхідно знати про існуючі обмеження. Так, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n695 ст. 82 Водного кодексу України] з метою збереження екологічного та хімічного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років.  

Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n695 стаття 82 Водного кодексу України] . При видачі дозволу ці органи вивчають інформацію, що міститься в Державному земельному кадастрі, зокрема про наявність суміжних сформованих земельних ділянок, установлені обмеження їх використання, сервітути, цільове призначення тощо. Така інформація може вплинути на рішення щодо можливості та обґрунтованості створення штучної водойми в певному місці. Крім того, передбачається, що при цьому необхідно проаналізувати та спрогнозувати, чи не призведе відповідна діяльність до порушення прав суміжних землевласників (землекористувачів) в частині правомірного використання їхніх ділянок за цільовим призначенням. Таке порушення може бути безпосереднім (наприклад, затоплення частини сусідньої ділянки в разі створення штучної водойми) або опосередкованим (зокрема, поширення на сусідню ділянку певних обмежень, як-от: заборона провадження певних видів діяльності в прибережній захисній смузі новоствореної водойми).