Призупинення дії трудового договору: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
'''Заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. | '''Заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. | ||
'''Простій''' – це | '''Простій''' – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 стаття 34 Кодексу законів про працю України]). | ||
'''Призупинення дії трудового договору''' - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n47 статті13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”]). | |||
== Підстави призупинення дії трудового договору. == | == Підстави призупинення дії трудового договору. == | ||
Відповідно до ч.1,3 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом. З огляду на вищевикладене норми зазначеного Закону, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України та інше законодавство про працю, – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n4 ч.1,3 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом. З огляду на вищевикладене норми зазначеного Закону, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України та інше законодавство про працю, – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. | ||
Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. | Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. | ||
| Рядок 58: | Рядок 59: | ||
Доцільно робити саме індивідуальні накази, а не зведений. Другий варіант можна використати, коли планується призупинення дії трудового договору з великою кількістю співробітників. Оскільки в наказі мають вказуватися персональні дані людей, насамперед РНОКПП або серія та номер паспорта, виникнуть труднощі з ознайомленням працівників з таким наказом. | Доцільно робити саме індивідуальні накази, а не зведений. Другий варіант можна використати, коли планується призупинення дії трудового договору з великою кількістю співробітників. Оскільки в наказі мають вказуватися персональні дані людей, насамперед РНОКПП або серія та номер паспорта, виникнуть труднощі з ознайомленням працівників з таким наказом. | ||
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності обласні). | |||
== Припинення трудових відносини з працівником під час призупинення трудового договору та розрахунок виплат. == | == Припинення трудових відносини з працівником під час призупинення трудового договору та розрахунок виплат. == | ||
Слід зазначити, що законодавством не заборонено припиняти трудові відносини з працівником під час призупинення трудового договору. Тому працівник може звільнитися за власним бажанням або ж роботодавець має право звільнити працівника за іншими підставами, передбаченими КЗпП України, зокрема за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП). | Слід зазначити, що законодавством не заборонено припиняти трудові відносини з працівником під час призупинення трудового договору. Тому працівник може звільнитися за власним бажанням або ж роботодавець має право звільнити працівника за іншими підставами, передбаченими КЗпП України, зокрема за угодою сторін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 (п. 1 ст. 36 КЗпП)]. | ||
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 ч. 1 ст. 47 КЗпП] власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 (стаття 116)] та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. | ||
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, | Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 частиною першою статті 116 КЗпП] України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.. | ||
При призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б. | При призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б. | ||
| Рядок 74: | Рядок 78: | ||
- інші виплати — ''наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором''. | - інші виплати — ''наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором''. | ||
== Що таке простій та чим він відрізняється від призупинення дії трудового договору. == | == Що таке простій та чим він відрізняється від призупинення дії трудового договору. == | ||
'''''Підстави запровадження:''''' | '''''Підстави запровадження:''''' | ||
| Рядок 118: | Рядок 120: | ||
Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку. | Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку. | ||
== Відшкодування заробітної плати == | |||
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n47 частина четверта статті13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”]). | |||
[[Категорія:Трудове право]] | [[Категорія:Трудове право]] | ||
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]] | [[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]] | ||
