Договір на користь третьої особи: відмінності між версіями

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]

Відповідно до статті 636 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі'''.

Зазвичай договори укладаються з метою, корисною для сторін. Втім ринкові відносини дедалі частіше зумовлюють виникнення договірних зв’язків, у яких виконання здійснюється на користь іншій особі, яка наділена самостійним правом вимоги, що отримало назву ''договорів на користь третьої особи''. Така юридична модель договору є досить поширеною та популярною серед суб’єктів підприємницької діяльності. Суть її полягає у тому, що боржник вчиняє певні дії (сплачує гроші, передає майно, виконує роботи, надає послуги тощо) як повністю, так і в певній частці на користь особи, яка не бере участі в укладанні цього договору. ЦК України прямо передбачає можливість застосування даної моделі цивільно-правових відносин '''у зобов’язаннях дарування''' (стаття 725 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), '''страхування''' (стаття 985 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), '''управління майном''' (стаття 1034 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), '''банківського вкладу''' (стаття 1063 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Крім того, в літературі висловлено думку, що договори '''перевезення та лізингу''' також можуть укладатися на користь третьої особи. Щодо перевезення, то теоретичні напрацювання були підтримані практикою, і у постанові Верховного Суду України визнано право на існування договору про організацію перевезень на користь третіх осіб.

Суттєвим моментом для характеристики третьої особи є те, що вона перебуває в певному правовому зв'язку з однією зі сторін зобов'язання, причому цей зв'язок залежно від виду договору не обов'язково має існувати на момент укладення договору, він може виникати і після його укладання ('''наприклад,''' ''зобов'язання з відшкодування шкоди, яке за договором покладається на страхову компанію)''. Цей зв'язок може бути не лише цивільно-правовим, а й трудовим, оскільки договір на користь третьої особи може укладатись не тільки за згодою сторін, але і в силу вимог законодавства — '''наприклад''', ''передбачено укладання договорів страхування на користь третіх осіб, де третіми особами виступає визначена законодавством категорія працівників''. Відповідно до статті 118 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряного кодексу України] (далі – ПК України) '''замовник зобов'язаний''' страхувати своїх працівників, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків. Обов'язкове страхування від професійних ризиків має здійснюватися щодо життя та здоров'я суддів.

Чи не найпоширенішим договором на користь третьої особи '''є договір страхування цивільно-правової відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки'''. Тут відповідно до законодавства право вимагати відшкодування у разі настання страхового випадку буде не страхувальник, а потерпіла особа. Деякі випадки обов'язкового укладення договорів на користь третіх осіб зумовлені великими фінансовими та іншими ризиками, властивими діяльності, що здійснюється особою. У певних випадках чітко визначено осіб, які повинні здійснити страхування, та об'єкти такого страхування, а інколи – навіть і його сума. Прикладом такого договору є ''службове страхування приватних нотаріусів'', яке передбачене статтею 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону «Про нотаріат»], відповідно до якої для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди приватний '''''нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу'''''. Страхова сума або страхова застава становить тисячу мінімальних розмірів заробітної плати. У разі витрачання коштів на відшкодування заподіяної шкоди приватний нотаріус зобов'язаний протягом одного року поповнити страхову заставу до встановленого розміру. Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

Повітряним кодексом також передбачене здійснення страхування на користь третіх осіб. Так, відповідно до статті 118 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 ПК України] '''повітряний перевізник і виконавець повітряних робіт зобов'язані страхувати членів екіпажу та авіаційного персоналу, які перебувають на борту повітряного судна, власні, орендовані та передані їм в експлуатацію повітряні судна, а також свою відповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятим для перевезення; іншим користувачам повітряного транспорту, а усі експлуатанти — третім особам, не нижче за рівень, встановлений урядом України'''. Експлуатант зобов'язаний страхувати свою відповідальність щодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт. Аеропорт зобов’язаний страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам.

Статтею 239 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80 Кодексу торгівельного мореплавства України] передбачено, '''що за договором морського страхування страховик зобов'язується за обумовлену плату (страхову премію) у разі настання передбачених у договорі небезпечностей або випадковостей, яких зазнає об'єкт страхування (страхового випадку), відшкодувати страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір, понесені збитки.''' '''Об'єктом морського страхування''' може бути будь-який пов'язаний з мореплавством майновий інтерес, як-то: ''судно'', у тому числі і таке, що будується, '''вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата,''' очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що забезпечуються судном, вантажем і фрахтом, заробітна плата, інші види винагороди капітана, інших осіб суднового екіпажу, цивільна відповідальність судновласника і перевізника, а також ризик, взятий на себе страховиком (перестрахування).

Особливу увагу привертає стаття 246 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80 Кодексу торгівельного мореплавства України], якою передбачені ''особливості договору морського страхування на користь третіх осіб і встановлено, що договір морського страхування може бути укладено страхувальником на користь третьої особи, зазначеної або не зазначеної в договорі.'' У випадку укладення договору морського страхування на користь третьої особи '''страхувальник несе всі обов'язки за цим договором.''' Ці ж обов'язки несе '''і особа, на користь якої укладено договір,''' якщо він укладений за дорученням вказаної особи або навіть і без доручення, але ця особа пізніше виявила свою згоду щодо страхування. У разі страхування на користь третьої особи страхувальник користується всіма правами за договором страхування без окремого доручення.

Як видно, у даному договорі на відміну від інших на третю особу може буде покладено й певні обов'язки — вираження її волі до виконання договору (''як у вигляді доручення на його укладення, так і у вигляді виявлення згоди щодо здійснення цього страхування'').

Крім того, ''до договорів на користь третьої особи слід віднести договір довічного утримання (догляду)'', оскільки частиною четвертою статті 746 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]  передбачено, що '''договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи'''.

Не завжди існує можливість для особи, що укладала договір на користь третьої особи, отримати передбачене ним виконання у разі відмови третьої особи від свого права за договором. '''Наприклад''', ''відповідно до частини другої статті 985 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування''. В силу специфіки даної ситуації, у разі, якщо третя особа відмовиться від отримання страхового відшкодування, страхувальник не зможе отримати страхову виплату. У такому випадку фактичним вигодонабувачем швидше всього стає страхова компанія, яка просто не буде виплачувати страхову виплату.

Особливу увагу слід звернути на '''договір банківського вкладу''', де найбільше в порівнянні з іншими видами договорів '''передбачені можливості сторони, яка укладає договір на користь третьої особи'''. Стаття 1063 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] прямо передбачає, що '''фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи'''. Ця особа ''набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги'', що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, що зробила вклад. Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.

== Договір про виконання обов'язку на користь третьої особи ==