Право на користування житловим приміщенням: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017 |
м виділено абзац |
||
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім‘я якого видано ордер. | Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім‘я якого видано ордер. | ||
Відповідно до ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. | Відповідно до ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. | ||
В той же час не може бути самостійним предметом договору найму, жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч. 1 ст. 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України], а також кімната, яка зв‘язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення. | В той же час не може бути самостійним предметом договору найму, жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч. 1 ст. 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України], а також кімната, яка зв‘язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення. | ||
| Рядок 42: | Рядок 43: | ||
Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна. | Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна. | ||
{| class="wikitable" | {| class="wikitable" | ||
|+ | |+ | ||
! Позиція суду !! Рішення суду | ! Позиція суду !! Рішення суду | ||
|- | |- | ||
| Сама лише вірогідність (технічна можливість відповідно до висновку експерта) переобладнання житлової кімнати площею у 17,3 кв. м на два ізольовані житлові приміщення не може бути достатньою підставою для закріплення за співвласниками порядку користування квартирою, запропонованого позивачами, оскільки технічна можливість переобладнання трикімнатної квартири у чотирикімнатну, зі збереженням обсягу загальної житлової площі | | Сама лише вірогідність (технічна можливість відповідно до висновку експерта) переобладнання житлової кімнати площею у 17,3 кв. м на два ізольовані житлові приміщення не може бути достатньою підставою для закріплення за співвласниками порядку користування квартирою, запропонованого позивачами, оскільки технічна можливість переобладнання трикімнатної квартири у чотирикімнатну, зі збереженням обсягу загальної житлової площі | ||
не відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду у справі № 405/3475/15-ц від 18.03.2020] | не відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення". || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду у справі № 405/3475/15-ц від 18.03.2020] | ||
|- | |- | ||
| | | Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1500цс15 від 17.02.2016] | ||
не | |||
|} | |} | ||
| Рядок 79: | Рядок 78: | ||
Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності. | Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності. | ||
Доказами в | Доказами в позові можуть бути: | ||
* ''покази щонайменше двох свідків,'' | * ''покази щонайменше двох свідків,'' | ||
* ''Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.'' | * ''Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.'' | ||
