Право на користування житловим приміщенням: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
м виділено абзац
 
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 9: Рядок 9:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику по справам за позовами про захист права приватної власності»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику по справам за позовами про захист права приватної власності»]
== Поняття та порядок користування житлом ==
== Загальні положення ==
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] визначено, що '''''до житлового фонду відносяться''''' жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях на території України. Житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).  
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] визначено, що '''''до житлового фонду відносяться''''' жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях на території України. Житловий фонд включає в себе жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд), житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).  


Рядок 17: Рядок 17:


Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім‘я якого видано ордер.  
Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім‘я якого видано ордер.  
Відповідно до ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Відповідно до ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України] України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
В той же час не може бути самостійним предметом договору найму, жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч. 1 ст. 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України], а також кімната, яка зв‘язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення.
В той же час не може бути самостійним предметом договору найму, жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч. 1 ст. 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n185 Житлового кодексу України], а також кімната, яка зв‘язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення.
Рядок 41: Рядок 42:


Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна.
Слід також зазначити, до даних правовідносин застосовується правило виключної підсудності передбачене ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], а отже позовну заяву слід подавати не за місцем реєстрації відповідача, а за місцезнаходженням нерухомого майна.
{| class="wikitable"
|+
! Позиція суду !! Рішення суду
|-
| Сама лише вірогідність (технічна можливість відповідно до висновку експерта) переобладнання житлової кімнати площею у 17,3 кв. м на два ізольовані житлові приміщення не може бути достатньою підставою для закріплення за співвласниками порядку користування квартирою, запропонованого позивачами, оскільки технічна можливість переобладнання трикімнатної квартири у чотирикімнатну, зі збереженням обсягу загальної житлової площі
не відповідає вимогам державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення".  || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду у справі № 405/3475/15-ц від 18.03.2020]
|-
| Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88375859 Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1500цс15 від 17.02.2016]
|}


== Випадки збереження права користування жилим приміщенням ==
== Випадки збереження права користування жилим приміщенням ==
Рядок 68: Рядок 78:
Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності.
Трапляється, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном що їм належить через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні ооби понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності.


Доказами в такому позові можуть бути:
Доказами в позові можуть бути:
* ''покази щонайменше двох свідків,''
* ''покази щонайменше двох свідків,''
* ''Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.''
* ''Акт про фактичне непроживання особи в якому вказано хто і з якого часу не проживає у житловому приміщенні, складений власником житла, посвідчений свідками (сусідами, або іншими особами, які знають про обставини непроживання особи). такий Акт підписують сусіди, а їх свідчення може засвідчити, наприклад, орган управління житловим багатоквартирним будинком (ЖЕК, ОСББ), орган місцевого самоврядування (територіальна громада, сільська рада, старостинський округ), місцевий депутат, голова вуличного або квартального комітету.''
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Право_на_користування_житловим_приміщенням