Правові засади застосування попереднього ув’язнення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Ilin.Artem (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Ilin.Artem (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 203: Рядок 203:


Начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
Начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
(частина 7 статті 20 Закону України «Про попереднє ув’язнення»)
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12?find=1&text=%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%83+%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83#n203 частина 7 статті 20 Закону України «Про попереднє ув’язнення»]).


Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув’язнення.
Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув’язнення.