Фраудаторний договір, як різновид фіктивних правочинів: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* ціна в оспорюваних договорах (сідловий тягач продано за 15 000 грн; інший сідловий тягач – за 100 грн; причіп фургон – за 100 грн); | * ціна в оспорюваних договорах (сідловий тягач продано за 15 000 грн; інший сідловий тягач – за 100 грн; причіп фургон – за 100 грн); | ||
* боржник, який відчужує транспортний засіб на користь свого учасника після пред’явлення до нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорюванні договори, які порушують майнові інтереси кредитора і спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника». | * боржник, який відчужує транспортний засіб на користь свого учасника після пред’явлення до нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорюванні договори, які порушують майнові інтереси кредитора і спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника». | ||
== Визнання договору недійсним, як фраудаторного == | == Визнання договору недійсним, як фраудаторного == | ||
Ще зовсім недавно мало хто з правників чув про можливість визнати договір недійсним, як фраудаторний. Однак, останнім часом з’являється все більше судової практики щодо визнання таких договорів недійсними. | Ще зовсім недавно мало хто з правників чув про можливість визнати договір недійсним, як фраудаторний. Однак, останнім часом з’являється все більше судової практики щодо визнання таких договорів недійсними. | ||
| Рядок 68: | Рядок 69: | ||
* наявність/відсутність плати за продане майно; | * наявність/відсутність плати за продане майно; | ||
* чи після відчуження спірного майна в боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором. | * чи після відчуження спірного майна в боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором. | ||
Кредитор, право вимоги якого виникло пізніше, навіть у разі, якщо його право вимоги «підкорене» умові чи строку, може оспорювати фраудаторні оплатні договори. У фраудаторному оплатному договорі контрагентом боржника може бути інший його кредитор, право вимоги якого виникло раніше. Відповідно, в такому разі фраудаторний договір вчиняється боржником для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди), а його контрагентом (іншим кредитором) – для створення переваг одного кредитора перед іншим, що очевидно нерозумно та відбувається всупереч принципу добросовісності (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 754/18852/21). | |||
Варто зазначити, що з моменту застосування судами концепції фраудаторності позиція судів є незмінною: договори, які укладені на шкоду третім особам, повинні визнаватися недійсними. І якщо в недалекому минулому суди визнавали недійсними тільки безоплатні договори, то сьогодні чітко простежується розвиток судової практики в напрямку визнання недійсними й оплатних договорів, які укладені на шкоду третім особам. | Варто зазначити, що з моменту застосування судами концепції фраудаторності позиція судів є незмінною: договори, які укладені на шкоду третім особам, повинні визнаватися недійсними. І якщо в недалекому минулому суди визнавали недійсними тільки безоплатні договори, то сьогодні чітко простежується розвиток судової практики в напрямку визнання недійсними й оплатних договорів, які укладені на шкоду третім особам. | ||
Наведені позиції судів потрібно враховувати добросовісним покупцям, щоб уберегтися від укладення з недобросовісними боржниками договорів, які потенційно можуть оскаржуватись у майбутньому. Для цього як мінімум потрібно вносити до договорів застереження, в яких відображати заяви продавця (можливого боржника) про відсутність на дату укладання договору прострочених зобов’язань щодо повернення (сплати) коштів або позовів про їх стягнення. | Наведені позиції судів потрібно враховувати добросовісним покупцям, щоб уберегтися від укладення з недобросовісними боржниками договорів, які потенційно можуть оскаржуватись у майбутньому. Для цього як мінімум потрібно вносити до договорів застереження, в яких відображати заяви продавця (можливого боржника) про відсутність на дату укладання договору прострочених зобов’язань щодо повернення (сплати) коштів або позовів про їх стягнення. | ||
== Наслідки визнання договорів недійсними, як фраудаторними == | |||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
*[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83387355 Постанова Верховного Суду України від 17 липня 2019 року (справа № 299/396/17)] | *[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83387355 Постанова Верховного Суду України від 17 липня 2019 року (справа № 299/396/17)] | ||
| Рядок 81: | Рядок 87: | ||
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/96669002 Постанова Верховного Суду України від від 28 квітня .2021 року (справа №263/16179/18)] | * [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/96669002 Постанова Верховного Суду України від від 28 квітня .2021 року (справа №263/16179/18)] | ||
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88448927 Постанова Верховного Суду України від 24 березня 2020 року (справа №704/1410/18)] | * [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88448927 Постанова Верховного Суду України від 24 березня 2020 року (справа №704/1410/18)] | ||
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/110175637?from=%22754%2F18852%2F21%22 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 754/18852/21] | |||
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | ||
[[Категорія:Цивільне право]] | [[Категорія:Цивільне право]] | ||
