Визнання господарського договору недійсним: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 Цивільний процесуальний кодекс України] | |||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"] | * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"] | ||
== Визнання господарського договору недійсним == | == Визнання господарського договору недійсним == | ||
Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 ст. 203 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України), дотримання яких є обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 ст. 215 ЦК України] відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених ч.ч. 1-3, 5,6 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] , є підставою його недійсності. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України] далі - ГК України) взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів. | Для набрання договором юридичної сили він має відповідати загальним вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 ст. 203 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України), дотримання яких є обов'язковою умовою чинності будь-якого правочину. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 ст. 215 ЦК України] відсутність у момент учинення правочину вимог його чинності, передбачених ч.ч. 1-3, 5,6 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] , є підставою його недійсності. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України] далі - ГК України) взагалі оперує одним поняттям "недійсність господарського зобов'язання". Отже, на нормативному рівні не проведено розмежування понять "дійсність" та "чинність" договорів. | ||
ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які | ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які поділяє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ЦК України] недотримання при укладанні договору вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України] спричиняє його недійсність та оспорювані (ч. З ст. 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Принципова відмінність між такими правочинами полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). | ||
Недійсний договір – це договір, який не створює правових наслідків, крім наслідків, пов’язаних із його недійсністю. Недійсність договору означає, що він не відповідає вимогам законодавства. | Недійсний договір – це договір, який не створює правових наслідків, крім наслідків, пов’язаних із його недійсністю. Недійсність договору означає, що він не відповідає вимогам законодавства. | ||
| Рядок 16: | Рядок 17: | ||
== Нікчемний правочин == | == Нікчемний правочин == | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] встановлює такі випадки нікчемності правочину: | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] встановлює такі випадки нікчемності правочину: | ||
* недотримання сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину, за винятком певних нормативно встановлених випадків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 ст. 220)]; | * недотримання сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину, за винятком певних нормативно встановлених випадків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 ст. 220 ЦК України)]; | ||
* вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності та в разі відсутності його схвалення законними представниками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1245 ст. 221]); | * вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності та в разі відсутності його схвалення законними представниками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1245 ст. 221 ЦК України]); | ||
* вчинення правочину недієздатною фізичною особою без дозволу органів опіки та піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1262 ст. 224]) чи наступного схвалення (якщо йдеться про дрібні побутові правочини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1269 ст. 226]); порушення ним публічного порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1279 ст. 228 ЦК України]). | * вчинення правочину недієздатною фізичною особою без дозволу органів опіки та піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1262 ст. 224 ЦК України]) чи наступного схвалення (якщо йдеться про дрібні побутові правочини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1269 ст. 226 ЦК України] ); порушення ним публічного порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1279 ст. 228 ЦК України]). | ||
За змістом частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 ст. 215 ЦК України] нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. | За змістом частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 ст. 215 ЦК України] нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. | ||
Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову. | |||
Сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Поряд з тим законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними, у випадках, встановлених законом (частина друга ст. 218, частина друга ст. 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України.] | Сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Поряд з тим законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними, у випадках, встановлених законом (частина друга ст. 218, частина друга ст. 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України.] | ||
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). | |||
== Підстави недійсності правочину == | == Підстави недійсності правочину == | ||
Підставами недійсності правочину можуть бути: суперечність змісту правочину [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільному кодексу України], іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; відсутність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; обмеження волевиявлення учасника правочину та/або невідповідність такого волевиявлення внутрішній волі учасника правочину; спрямованість правочину не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; суперечність правочину, що вчиняється батьками (усиновлювачами), правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. | Підставами недійсності правочину можуть бути: суперечність змісту правочину [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільному кодексу України], іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; відсутність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; обмеження волевиявлення учасника правочину та/або невідповідність такого волевиявлення внутрішній волі учасника правочину; спрямованість правочину не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; суперечність правочину, що вчиняється батьками (усиновлювачами), правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. | ||
