Поняття та види неустойки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
'''Неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ст. 549 Цивільного кодексу України]).


Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції". Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Видами неустойки є <u>штраф та пеня</u>:
* '''Штрафом''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
* '''Пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного <u>грошового</u> зобов'язання за кожен день прострочення виконання.


'''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.<br />
У [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарських відносинах]] застосовується термін '''"штрафні санкції"''', тобто, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1579 ст. 230 Господарського кодексу України]).
'''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
 
== Види неустойки ==
<u>'''Зверніть увагу'''</u>, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2 Господарський кодекс України] втрачає чинність <u>28.08.2025</u> на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#n3 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"].  
'''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''' :
 
== Класифікація неустойки ==
Окрім штрафу та пені, є інші критерії для класифікації неустойки:
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
Рядок 16: Рядок 20:
|-
|-
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||
* законна
* встановлена законом
* договірна
* встановлена договором
|-
|-
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||  
| '''''Залежно від способу обчислення''''' ||  
Рядок 23: Рядок 27:
* у процентному відношення до суми зобов'язань
* у процентному відношення до суми зобов'язань
|-
|-
| '''''За періодичністю виплат''''' ||  
| '''''За періодичністю виплат''''' ||
* одноразова
* одноразова
* щомісячна
* періодична
* щоденна
|-
|-
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||  
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' ||
* у грошовій сумі
* у грошовій сумі
* у нерухомому майні
* у рухомому майні
* у рухомому майні
* у нерухомому майні
|}
|}
== Підстави виникнення права на неустойку ==
== Підстави виникнення права на неустойку ==
''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br />
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення зобов'язання (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 610], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3051 611] Цивільного кодексу України), наприклад, умов [[Поняття та умови договору в цивільному праві|договору]].
<u> Проценти на неустойку не нараховуються </u>.
 
Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :
Право на неустойку виникає <u>незалежно</u> від наявності у іншої сторони зобов'язання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
* особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;
 
* не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
<u>Проценти на неустойку не нараховуються</u>.
=== Предмет неустойки ===
 
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.<br />
Право на неустойку відсутнє, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2797 550], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 617] Цивільного кодексу України).
''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
 
<u> Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення </u>.
<u>Не вважається випадком</u>, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 ст. 617 Цивільного кодексу України]).
=== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===
 
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.<br />
<u>'''Зверніть увагу'''</u>, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредит]] ([[Договір позики|позику]]) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник <u>звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення</u>. 
Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
 
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6706 п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України]).
 
При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами.
 
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується [[позовна давність]] в один рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1419 ст. 258 Цивільного кодексу України]).
 
== Предмет та розмір неустойки ==
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
 
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
 
'''Розмір неустойки''', встановлений законом, <u>може бути збільшений у договорі</u>, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
 
<u>Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2801 ст. 551 Цивільного кодексу України]).
 
== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ==
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.
 
Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2807 ст. 552 Цивільного кодексу України]).
== Розмір штрафних санкцій ==
== Розмір штрафних санкцій ==
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
 
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1582 ст. 231 Господарського кодексу України]).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
 
== Судова практика щодо стягнення неустойки ==<br>
У разі якщо порушено [[Господарські зобов’язання та їх особливості|господарське зобов'язання]], в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на вазі, що не можна одночасно стягувати і штраф і пеню з боржника який не виконав вчасно обо прострочив виконання зобов'язання.<br>
 
* за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
* за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
== Судова практика ==
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на увазі, що не можна одночасно стягувати штраф і пеню з боржника який не виконав або прострочив виконання зобов'язання.<br>
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
! Текст заголовка !! Текст заголовка
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
|-
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1138цс15]
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. по справі № 6-1138цс15]
|-
|-
| Суд за певних умов може зменшити як неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до ст 625 ЦК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 (12-79гс19)]
| Суд за певних умов може зменшити як розмір неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 ст. 625 Цивільного кодексу України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18]  
|-
|-
| Положення глави 19 ЦК про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду у справі № 910/29752/15 від 08.02.2017 р.]
| Положення глави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 19 Цивільного кодексу України] про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1592 статті 232 Господарського кодексу України].|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду від 08.02.2017 р. по справі № 910/29752/15]  
|-
|-
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року №6-1824цс15]
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24.02.2016 року по справі №6-1824цс15]
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 Цивільного кодексу України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 статті 61 Конституції України] щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512# Постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 року по справі № 6-2003цс15]
|}
 
== Дивись також ==
 
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Стягнення неустойки за несвоєчасне повернення банківського вкладу]]
* [[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]


|}
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]