Договір про нерозголошення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_184600-07 Про деякі питання практики застосуванн...
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 11 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_184600-07 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
'''Угода про нерозголошення''' (Non-disclosure Agreement (NDA), confidentiality agreement (CA), confidential disclosure agreement (CDA), proprietary information agreement (PIA) or secrecy agreement (SA)) є юридичним договором, укладеним між двома або більше сторонами з метою нерозголошення (зберігання), взаємного обміну знаннями, матеріалами, або іншою інформацією доступ до якої обмежено третім особам, та(або) з метою зберегання (нерозголошення) конфіденційної інформації відносно третіх осіб. Цей тип угод служить для запобігання витоку будь-якої конфіденційної інформації: від виробничих секретів до персональних даних. Така угода забороняє одній із сторін протиправно використовувати чи розповсюджувати певну інформацію, отриману від іншої сторони, тобто сторона, яка отримує доступ до конфіденційної інформації, зобов’язується охороняти її як свою власну, або ж, щонайменше, здійснювати всі необхідні заходи для її збереження та охорони.
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_184600-07 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію"]
== Види ==
Перше, що необхідно перед складанням угоди про нерозголошення — це визначити вид необхідної угоди.
Можна виділити два основних види: <br/>
* '''Односторонню угоду:''' одна сторона виявляє бажання довірити певну інформацію іншій стороні, але таким чином, щоб вона залишилася закритою для третіх осіб, виходячи з міркувань секретності або патентного права. Найчастіший випадок вживання таких угод — у трудових відносинах. Деякі трудові договори, укладені між співробітником і роботодавцем, включають положення, що обмежують можливість використовувати і поширювати «конфіденційну інформацію» компанії.
* '''Взаємна угода про нерозголошення:''' Його принципова відмінність від першого виду полягає в тому, що обидві сторони діляться інформацією, яка повинна залишатися закритою для доступу третім особам. Такого роду угоди найбільш часто зустрічаються при спільних підприємствах компаній або при їх злитті.
Угода про нерозголошення може укладатися в будь-якій сфері (наприклад, при наданні послуг у сфері інформатизації, при створенні об’єктів [[Авторське право|авторського права]] на замовлення, при укладенні [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] тощо), з різними категоріями осіб – контрагентами, працівниками, клієнтами та ін. Така угода може бути одно- або двосторонньозобов’язуючою, тобто обов’язок по нерозголошенню інформації може покладатися на одну або обидві сторони угоди, залежно від вищенаведених обставин у кожній конкретній ситуації. NDA може виступати як складовою частиною основного договору (наприклад, договору про надання послуг), так і являти собою окремий договір. Можливим також є варіант включення певних загальних положень до основного договору та укладення окремої, деталізованої угоди про нерозголошення.


== Загальні положення угоди про нерозголошення ==
== Загальна інформація ==
Зазвичай, угода про нерозголошення містить наступні положення:
'''Договір (угода) про нерозголошення -''' договір, укладений між двома або більше сторонами з метою нерозголошення (зберігання), взаємного обміну знаннями, матеріалами, або іншою інформацією доступ, до якої обмежено третім особам, та (або) з метою зберігання (нерозголошення) [[Конфіденційна інформація|конфіденційної інформації]] ([[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку|комерційної таємниці]]) відносно третіх осіб.
 
Такий договір забороняє одній із сторін протиправно використовувати чи розповсюджувати певну інформацію, отриману від іншої сторони, тобто сторона, яка отримує доступ до [[Конфіденційна інформація|конфіденційної інформації]], зобов’язується охороняти її як свою власну, або ж, щонайменше, здійснювати всі необхідні заходи для її збереження та охорони.
 
<u>Види договору:</u>
* '''односторонній:''' одна сторона виявляє бажання довірити певну інформацію іншій стороні, але таким чином, щоб вона залишилася закритою для третіх осіб, виходячи з міркувань секретності або патентного права (як правило застосовується у сфері трудових відносин);
* '''взаємний договір про нерозголошення:''' обидві сторони надають одна одній доступ до конфіденційної інформації або інформації з обмеженим доступом (наприклад, під час злиття двох підприємств).
Договір про нерозголошення може укладатися в будь-якій сфері (наприклад, при наданні послуг у сфері інформатизації, при створенні об’єктів [[Авторське право|авторського права]] на замовлення, при укладенні [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] тощо), з різними категоріями осіб – контрагентами, працівниками, клієнтами та ін. Крім того, договір про нерозголошення може бути складовою частиною основного договору (наприклад, договору про надання послуг), або окремий договір.
 
== Істотні умови договору про нерозголошення ==
Зазвичай, договір про нерозголошення містить наступні положення:
* сторони договору;
* сторони договору;
* тлумачення понять договору;
* тлумачення понять договору;
* визначення предмету договору, тобто що відноситься до конфіденційної інформації (зазвичай, конфіденційна інформація міститься у Положенні про конфіденційну інформацію);
* визначення предмету договору, тобто що відноситься до конфіденційної інформації;
* термін, та умови, відповідно з якими дана інформація не вважається  конфіденційною;
* термін, та умови, відповідно з якими дана інформація не вважається  конфіденційною;
* чітке визначення прав і обов’язків сторін щодо конкретних умов режиму обмеженого доступу до охоронюваної інформації;
* норми права та юрисдикція, згідно з якими регулюються відносини цього договору;
* норми права та юрисдикція, згідно з якими регулюються відносини цього договору;
* порядок вирішення спорів;
* відповідальність сторін, за порушення умов договору.
* відповідальність сторін, за порушення умов договору.
== Принципи укладення угоди ==
=== Предмет договору ===
Укладаючи договір про нерозголошення необхідно встановити: предмет договора - що відноситься до конфіденційної інформації; суб`єкти договора -  особи які володіють та надають доступ до конфіденційної інформацієї, особі якій надано доступ до відповідної інформації, а також треті  особи відносно яких зберігається конфіденційна інформація.  
Предметом договору є ті відомості, які відносяться до конфіденційної інформації.


'''Конфіденційна інформація'''  -  це відомості, які знаходяться у володінні,  користуванні або  розпорядженні окремих  фізичних  чи юридичних   осіб і поширюються  за  їх  бажанням відповідно  допередбачених  ними умов. Визначення поняття Конфіденційна інформація викладено у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 ст.21 ЗУ " Про інформацію"]
'''Конфіденційна інформація'''  -  це інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n128 стаття 21 Закону України " Про інформацію"]).


Особи,  які володіють   конфіденційною інформацією, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї методи захисту. 
Одним із основних елементів угоди про нерозголошення є визначення, що охоплює собою конфіденційна інформація, яка не підлягає розголошенню, '''кому''' вона належить і '''з якого моменту''', '''яким способом''' особа могла отримати до неї доступ, а також надання декількох конкретних прикладів такої інформації для більшої деталізації. При визначенні необхідно також враховувати і ретроспективний аспект, оскільки певна інформація, що являється конфіденційною, могла бути передана контрагентові ще до укладення угоди про нерозголошення. Допустимим є зазначення певних винятків, коли інформація не вважається конфіденційною відповідно до договору (наприклад, якщо така інформація вже знаходиться у відкритому доступі, або ж була правомірно та незалежно отримана іншою стороною до укладення зазначеного договору).
Одним із основних елементів угоди про нерозголошення є визначення, що охоплює собою конфіденційна інформація, яка не підлягає розголошенню, '''кому''' вона належить і '''з якого моменту''', '''яким способом''' особа могла отримати до неї доступ, а також надання декількох конкретних прикладів такої інформації для більшої деталізації. При визначенні необхідно також враховувати і ретроспективний аспект, оскільки певна інформація, що являється конфіденційною, могла бути передана контрагентові ще до укладення угоди про нерозголошення. Допустимим є зазначення певних винятків, коли інформація не вважається конфіденційною відповідно до договору (наприклад, якщо така інформація вже знаходиться у відкритому доступі, або ж була правомірно та незалежно отримана іншою стороною до укладення зазначеного договору).


Угода також повинна містити положення, які визначають, яке використання конфіденційної інформації є дозволеним (наприклад, виключно в цілях надання послуг, передбачених відповідним Договором між сторонами), а також за яких умов використання конфіденційної інформації може бути дозволеним (наприклад, на вимогу органів державної влади або за попередньою письмовою згодою контрагента). Слід передбачити в угоді про нерозголошення '''санкції''' у разі використання конфіденційної інформації іншим чином. Вони можуть диференціюватись залежно від важливості неправомірно розголошеної інформації, а також доходу особи. Проте такі санкції обов’язково повинні бути конкретизованими.
Угода також повинна містити положення, які визначають, яке використання конфіденційної інформації є дозволеним (наприклад, виключно в цілях надання послуг, передбачених відповідним договором між сторонами), а також за яких умов використання конфіденційної інформації може бути дозволеним (наприклад, на вимогу органів державної влади або за попередньою письмовою згодою контрагента). Слід передбачити в угоді про нерозголошення '''відповідальність''' у разі використання конфіденційної інформації іншим чином.  
Не менш важливим є '''визначення строку''', протягом якого на сторін (або одну із сторін) покладається обов’язок по нерозголошенню конфіденційної інформації. Зазвичай він не обмежується часом дії основного договору, а триває ще на протязі певного періоду після його припинення. Цей період визначається з огляду на очікуваний строк, для якого така конфіденційність є дійсно необхідною, оскільки суспільство, технології, наука постійно розвиваються і конфіденційна інформація згодом може втратити свою актуальність і не потребуватиме подальшої правової охорони. Окрім цього, рекомендується розмежовувати такі поняття, як [[конфіденційна інформація]] та [[комерційна таємниця]] у певних випадках, оскільки комерційна таємниця може потребувати значно тривалішої правової охорони.
 
=== Форма договору ===
Договір про нерозголошення укладається у письмовій формі [http://www.fg.gov.ua/images/bank/forum/NDA.PDF (зразок)].
 
=== Суб'єкти договору ===
<u>Суб'єкти договору:</u>
# особи які володіють та надають доступ до конфіденційної інформації;
# особи, яким надано доступ до відповідної інформації;
# треті особи, відносно яких зберігається конфіденційна інформація.  
Особи, які володіють конфіденційною інформацією, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї методи захисту.
=== Строк дії договору ===
<u>Строк дії договору</u> - час, протягом якого на сторін (або одну із сторін) покладається обов’язок по нерозголошенню конфіденційної інформації. Зазвичай він не обмежується часом дії основного договору, а триває додатково протягом певного періоду після його припинення. Цей період визначається з огляду на очікуваний строк, для якого така конфіденційність є дійсно необхідною, оскільки суспільство, технології, наука постійно розвиваються і конфіденційна інформація згодом може втратити свою актуальність і не потребуватиме подальшої правової охорони.  
=== Особливості ===
Важливим положенням в договорі про нерозголошення є вимога про повернення конфіденційної інформації, тобто повернення усіх носіїв, на яких міститься така інформація, та/або знищення конфіденційної інформації, яка знаходиться на особистих електронних ресурсах або носіях іншої сторони. Такі дії можуть бути передбачені після припинення  основоного договору.


'''Важливим положенням''' в угоді про нерозголошення є вимога про повернення конфіденційної інформації, тобто повернення усіх носіїв, на яких міститься така інформація, та/або знищення конфіденційної інформації, яка знаходиться на особистих електронних ресурсах або носіях іншої сторони. Такі дії можуть бути передбачені після припинення  основоного договору.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/37803644 Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року у справі № 6-52761св13]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/64920632 Ухвала Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2017  року у справі № 760/9029/16-ц]


Також угода про нерозголошення може передбачати так звані “шаблонні” положення, які стосуються вирішення спорів, і передбачають, наприклад, що всі суперечки між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди сторони зберігають за собою право звернутись для вирішення спору до відповідного суду, або ж встановлюють, що у разі виникнення спору останній передається на розгляд до третейського суду.
== Див. також ==
* [[Конфіденційна інформація]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб]]
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Договір_про_нерозголошення