Відповідальність за відмову в працевлаштуванні осіб з інвалідністю: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Перевірено текст на актуальність, чинність норм законодавства. Внесено незначні доповнення, додано посилання на сайти.
Перевірено текст на актуальність, чинність норм законодавства. Внесено незначні доповнення, додано посилання на сайти
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 6: Рядок 6:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2021-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 року № 285-р «Про затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року».]  
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2021-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 року № 285-р «Про затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року».]  
== Гарантії щодо захисту трудових прав осіб з інвалідністю ==
== Гарантії щодо захисту трудових прав осіб з інвалідністю ==
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії для таких осіб щодо можливості участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами визначає Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні]».
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії для таких осіб щодо можливості участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, а також створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами, визначає Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні]».


Крім того, 24 вересня 2008 року Україною було підписано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text Конвенцію про права осіб з інвалідністю] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g72#Text Факультативний протокол] до неї. 16 грудня 2009 року Верховна Рада України ратифікувала ці акти.
Крім того, 24 вересня 2008 року Україною було підписано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text Конвенцію про права осіб з інвалідністю] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g72#Text Факультативний протокол] до неї. 16 грудня 2009 року Верховна Рада України ратифікувала ці акти.
Рядок 55: Рядок 55:


У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
== Порядок виконання роботодавцем норм законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю ==
У листопаді 2022 року набрав чинності Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2682-20#Text «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю»] від 18.10.2022 р. № 2682-IX (далі – Закон № 2682).


Очевидно, що створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та державним центром зайнятості про наявні вакантні робочі місця, а також працевлаштування осіб з інвалідністю, що звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості належить саме до обов’язків роботодавця.
Законом № 2682 скасовано реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.  
== Порядок виконання роботодавцем норм законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2007-%D0%BF Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення]» був затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2007-%D0%BF#n49 «Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування»].


Згідно з п. 2 цього Порядку, роботодавці зобов’язані подавати (надсилати рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.
Всю інформацію щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю від підприємств до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надає Пенсійний фонд України, а саме:


Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
* про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
* необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n152 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”] від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875).


У відповідності до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n135 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»], забезпечення прав таких осіб на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
У відповідності до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n135 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»], забезпечення прав таких осіб на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Рядок 72: Рядок 73:
Юридична відповідальність, що полягає у виникненні обов’язку сплати адміністративно-господарських санкції, може бути застосована у наступних випадках:
Юридична відповідальність, що полягає у виникненні обов’язку сплати адміністративно-господарських санкції, може бути застосована у наступних випадках:


1) не виділення роботодавцем та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю, чи не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме така бездіяльність має наслідок позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю;
1) не виділення роботодавцем та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю, чи не надання державній службі зайнятості інформації щодо наявності вільних робочих місць для таких осіб, так як саме така бездіяльність має наслідок позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю;


2) порушення роботодавцем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що виявляється у відмові у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.
2) порушення роботодавцем норм Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні]», що виявляється у відмові у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.


У випадку невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею.
У випадку невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею.
Рядок 80: Рядок 81:
Сума адміністративно-господарських санкцій пропорційно залежить від кількості осіб, що працюють на цьому підприємстві. Таким чином, коли на підприємстві працює:
Сума адміністративно-господарських санкцій пропорційно залежить від кількості осіб, що працюють на цьому підприємстві. Таким чином, коли на підприємстві працює:


♦ 8 – 15 осіб, то розмір санкцій дорівнює половині середньорічної зарплати штатного працівника;
* 8 – 15 осіб, то розмір санкцій дорівнює половині середньорічної зарплати штатного працівника;
 
* 15 і більше осіб – розмір санкцій дорівнює середньорічній зарплаті штатного працівника.
♦ 15 і більше осіб – розмір санкцій дорівнює середньорічній зарплаті штатного працівника.


Відповідно ч.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n2070 ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, -тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n2070 ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, -тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Відповідальність_за_відмову_в_працевлаштуванні_осіб_з_інвалідністю