Випробувальний термін при прийнятті на роботу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
м Доповнено абзац 1, 4 у підтемі Встановлення випробувального терміну відповідно до ст. 26 КЗпП України
Рядок 16: Рядок 16:
|}
|}
==Встановлення випробувального терміну==
==Встановлення випробувального терміну==
При укладеннi трудового договору угодою сторiн може бути обумовлене випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).  
При укладеннi трудового договору угодою сторiн може бути обумовлене випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).  


'''Випробувальний термін (строк)''' — це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи.
'''Випробувальний термін (строк)''' — це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи.  


Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу відноситься до додаткових умов трудового договору. Таку умову сторони можуть ввести незалежно від кваліфікації та досвіду особи, яка приймається на роботу.
Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу відноситься до додаткових умов трудового договору. Таку умову сторони можуть ввести незалежно від кваліфікації та досвіду особи, яка приймається на роботу.


Відповідно до частини 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], у період випробування на працівника поширюються всі вимоги і гарантії законодавства про працю, у тому числі й щодо оплати праці. Встановлення під час прийняття на роботу випробувального терміну для перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, за вимогами законодавства про працю, не є підставою для не нарахування та невиплати заробітної плати за виконану ним роботу.  
Відповідно до частини 3 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих закладів освіти; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до законодавства; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.  


Уклавши трудовий договір з найманим працівником, роботодавець зобов’язаний виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А працівник своєю чергою зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, та всі правила внутрішнього трудового розпорядку (ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
Уклавши трудовий договір з найманим працівником, роботодавець зобов’язаний виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А працівник своєю чергою зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, та всі правила внутрішнього трудового розпорядку (ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).