Недоговірні зобов'язання: відмінності між версіями

1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;

 

2)  зобов‘язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;

 

3) зобов‘язання із  рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;

 

4) зобов‘язання із  створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

 

5) зобов‘язання із  відшкодування шкоди;

 

6) обов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Строк виконання завдання. Встановлення строку (терміну) виконання завдання не є обов’язковим і характерним для цього зобов’язання. Але особа, яка дає публічну обіцянку винагороди, має право встановити строк (термін) для виконання завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1146 Цивільного кодексу України]). Зазначення строку свідчить про те, що особа, яка дала публічну обіцянку винагороди, пов’язана обов’язком виплати винагороди саме у цей проміжок часу, оскільки закінчення строку для передання результату є однією з підстав припинення вказаного зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1149 Цивільного кодексу України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Поняття «розумний час» є оціночним і може бути визначеним шляхом зіставлення часу, який минув з дня публічної обіцянки, та змісту завдання.

Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1149 Цивільного кодексу України]). Під реальними розуміються витрати, які забезпечували діяльність, спрямовану на виконання завдання

1)за першої нагоди повідомити цю особу про свої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1158 Цивільного кодексу України] ). Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, в подальшому до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (наприклад: доручення, зберігання);

2)вжити всіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи, якщо не має можливості повідомити про такі дії цю особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1158 Цивільного кодексу України] );

3)взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема, обов'язки щодо вчинених правочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1158 Цивільного кодексу України] );

4)негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1159 Цивільного кодексу України] ).

Відповідно до ст. 1166 та ст. 1167 [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030435.html Цивільного кодексу України] підлягає відшкодуванню як майнова, так і моральна шкода, якщо вона була завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній чи юридичній особі. Майновою визнається шкода, яку можна оцінити у грошовому еквіваленті. При її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшкодування.