Недоговірні зобов'язання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  


== Поняття та види недоговірних зобов'язань ==
'''Недоговірні зобов'язання -''' це зобов'язання, які виникають за відсутності укладеного між сторонами договору, в силу певних юридичних фактів.
 
До недоговірних зобов‘язань згідно  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносяться:
До недоговірних зобов‘язань згідно  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносяться:


1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;
1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;


2) вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;
2) зобов‘язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;


3) рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;
3) зобов‘язання із  рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;


4) створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;
4) зобов‘язання із  створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;


5) відшкодування шкоди.
5) зобов‘язання із  відшкодування шкоди;
 
6) обов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.


Деякі з них виникають за одностороннім волевиявленням, як наприклад зобов’язання, що виникають внаслідок оголошення конкурсу або рятування чужого майна. Підставою виникнення позадоговірних зобов’язань є не договір, а юридично значимі дії. Такі дії можуть бути як правомірними так і неправомірними. Зміст позадоговірних зобов’язань базується на законі, односторонньому волевиявленні або адміністративному акті. Розглянемо більш детально кожен з видів не договірних зобов’язань.
Деякі з них виникають за одностороннім волевиявленням, як наприклад зобов’язання, що виникають внаслідок оголошення конкурсу або рятування чужого майна. Підставою виникнення позадоговірних зобов’язань є не договір, а юридично значимі дії. Такі дії можуть бути як правомірними так і неправомірними. Зміст позадоговірних зобов’язань базується на законі, односторонньому волевиявленні або адміністративному акті. Розглянемо більш детально кожен з видів не договірних зобов’язань.
Рядок 30: Рядок 33:


Умови виникнення зобов’язання. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є одностороннім правочином, на підставі якого особа, що заявила про винагороду, стає боржником, а будь-яка особа, що відгукнулася, — кредитором. Але сама по собі публічна обіцянка не призводить до виникнення прав і обов’язків у необмеженого кола осіб, до яких вона звернена.
Умови виникнення зобов’язання. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є одностороннім правочином, на підставі якого особа, що заявила про винагороду, стає боржником, а будь-яка особа, що відгукнулася, — кредитором. Але сама по собі публічна обіцянка не призводить до виникнення прав і обов’язків у необмеженого кола осіб, до яких вона звернена.
Зміст зобов’язання. Обов’язок особи, яка публічно пообіцяла винагороду, полягає саме у виплаті цієї винагороди тому, хто надав результат, указаний у сповіщенні. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частина 3 статті 1144 Цивільного кодексу України] зобов’язує особу, яка публічно обіцяє винагороду, визначити у сповіщенні її форму та розмір. Це може бути як певна річ, так і грошова сума. Нагорода може бути виражена також в іншій формі: білет на концерт артиста, який оголосив винагороду, надання зустрічної послуги і т. п.
Зміст зобов’язання. Обов’язок особи, яка публічно пообіцяла винагороду, полягає саме у виплаті цієї винагороди тому, хто надав результат, указаний у сповіщенні. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частина 3 статті 1144 Цивільного кодексу України] зобов’язує особу, яка публічно обіцяє винагороду, визначити у сповіщенні її форму та розмір. Це може бути як певна річ, так і грошова сума. Нагорода може бути виражена також в іншій формі: білет на концерт артиста, який оголосив винагороду, надання зустрічної послуги і т. п.  
 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною 1 статті 1148 Цивільного кодексу України] у разі виконання завдання і передання його результату особі, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка його виконала першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.  
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною 1 статті 1148 Цивільного кодексу України] у разі виконання завдання і передання його результату особі, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка його виконала першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.  


Строк виконання завдання. Встановлення строку (терміну) виконання завдання не є обов’язковим і характерним для цього зобов’язання. Але особа, яка дає публічну обіцянку винагороди, має право встановити строк (термін) для виконання завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1146 Цивільного кодексу України]). Зазначення строку свідчить про те, що особа, яка дала публічну обіцянку винагороди, пов’язана обов’язком виплати винагороди саме у цей проміжок часу, оскільки закінчення строку для передання результату є однією з підстав припинення вказаного зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 астина 1 статті 1149 Цивільного кодексу України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Поняття «розумний час» є оціночним і може бути визначеним шляхом зіставлення часу, який минув з дня публічної обіцянки, та змісту завдання.
Строк виконання завдання. Встановлення строку (терміну) виконання завдання не є обов’язковим і характерним для цього зобов’язання. Але особа, яка дає публічну обіцянку винагороди, має право встановити строк (термін) для виконання завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1146 Цивільного кодексу України]). Зазначення строку свідчить про те, що особа, яка дала публічну обіцянку винагороди, пов’язана обов’язком виплати винагороди саме у цей проміжок часу, оскільки закінчення строку для передання результату є однією з підстав припинення вказаного зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1149 Цивільного кодексу України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Поняття «розумний час» є оціночним і може бути визначеним шляхом зіставлення часу, який минув з дня публічної обіцянки, та змісту завдання.


Окрім закінчення строку на передання результату, зобов’язання, у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється також переданням результату особою, яка першою виконала завдання.
Окрім закінчення строку на передання результату, зобов’язання, у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється також переданням результату особою, яка першою виконала завдання.
Рядок 173: Рядок 177:
1) відшкодування шкоди відбувається на підставі імперативних цивільно-правових норм, дію яких неможливо змінити за згодою сторін (тоді як умови договірної  відповідальності можуть установлюватись договором);
1) відшкодування шкоди відбувається на підставі імперативних цивільно-правових норм, дію яких неможливо змінити за згодою сторін (тоді як умови договірної  відповідальності можуть установлюватись договором);


2) має місце відповідальність одних осіб за шкоду, завдану іншими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1176, 1177, 1178 Цивільного кодексу України тощо] );
2) має місце відповідальність одних осіб за шкоду, завдану іншими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1176, 1177, 1178 Цивільного кодексу України] );


3) може настати без вини заподіювана шкода ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).  
3) може настати без вини заподіювана шкода ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).  
Рядок 217: Рядок 221:


Моральна  шкода - це фізичні або душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові права або які посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної або юридичною особи.
Моральна  шкода - це фізичні або душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові права або які посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної або юридичною особи.
== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі.]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]