Використання власного автомобіля в службових цілях: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Olha.melnyk (обговорення | внесок)
94 редагування
редаговано розділ "оподаткування виплат працівників" не відповідає нормам діючого податкового законодавства
Olha.melnyk (обговорення | внесок)
94 редагування
у розділі договір позички автомобіля була однакова інформація з розділом договір використання автомобілем з компенсацією
 
Рядок 19: Рядок 19:
Орендувати автомобіль підприємство може як у юридичної, так і у фізичної особи, адже обмежень з цього приводу чинним законодавством не встановлено. Загалом питання оренди майна, в тому числі транспортного засобу, регулюється Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Оскільки в цьому випадку йдеться про оренду автомобіля у працівника – фізичної особи, який не є підприємцем, необхідно керуватися нормами книги п’ятої глави 58 Цивільного кодексу України.
Орендувати автомобіль підприємство може як у юридичної, так і у фізичної особи, адже обмежень з цього приводу чинним законодавством не встановлено. Загалом питання оренди майна, в тому числі транспортного засобу, регулюється Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Оскільки в цьому випадку йдеться про оренду автомобіля у працівника – фізичної особи, який не є підприємцем, необхідно керуватися нормами книги п’ятої глави 58 Цивільного кодексу України.


Підставою для оренди автомобіля працівника є укладений договір оренди транспортного засобу між ним та підприємством. Відповідно до статті 799 Цивільного кодексу України договір оренди транспортного засобу укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, якщо він укладений за участю фізичної особи. У разі недодержання сторонами зазначеної вимоги такий договір згідно з частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемним (недійсним). У той же час частиною другою цієї статті передбачено варіант, коли в судовому порядку можна довести дійсність договору, не посвідченого нотаріально. У ній, зокрема, зазначено, що «якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається». Отже, за необхідності підприємство може скористатися цією законодавчою нормою.
Підставою для оренди автомобіля працівника є укладений договір оренди транспортного засобу між ним та підприємством.  
 
Відповідно до статті 799 Цивільного кодексу України договір оренди транспортного засобу укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, якщо він укладений за участю фізичної особи. У разі недодержання сторонами зазначеної вимоги такий договір згідно з частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемним (недійсним). Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.


За нотаріальне посвідчення договору оренди автомобіля сплачується державне мито. Згідно з підпунктом «д» пункту 3 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України  від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] розмір ставки державного мита за нотаріальне посвідчення такого договору становить 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який на сьогодні становить 17 грн).
За нотаріальне посвідчення договору оренди автомобіля сплачується державне мито. Згідно з підпунктом «д» пункту 3 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України  від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] розмір ставки державного мита за нотаріальне посвідчення такого договору становить 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який на сьогодні становить 17 грн).
Рядок 52: Рядок 54:
Передавання автомобіля від працівника підприємству слід підтвердити актом приймання-передачі, в якому вказуються ті ж самі дані про автомобіль, які були зазначені вище при оформленні договору оренди.
Передавання автомобіля від працівника підприємству слід підтвердити актом приймання-передачі, в якому вказуються ті ж самі дані про автомобіль, які були зазначені вище при оформленні договору оренди.
=== Договір використання автомобіля з компенсацією ===
=== Договір використання автомобіля з компенсацією ===
Можливість укладення між підприємством та працівником договору позички транспортного засобу передбачена статтею 828 Цивільного кодексу України. Звертаємо увагу, що йдеться саме про договір позички, а не позики: головною відмінністю цих договорів є те, що предметом позики є гроші або речі, визначені родовими ознаками, а предметом позички, навпаки – речі, визначені індивідуальними ознаками (до них належить і автомобіль).
Згідно з частиною четвертою статті 828 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], якщо хоча б одна зі сторін договору позички транспортного засобу є фізичною особою, то такий договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Але тут же міститься уточнення: «крім наземних самохідних транспортних засобів», що, у свою чергу, викликає низку запитань, пов’язаних із застосуванням цієї норми. Цивільне законодавство не містить чіткого визначення поняття «наземний самохідний транспортний засіб», тому невідомо, які саме автомобілі належать до цієї категорії.
За своєю сутністю договір позички автомобіля є близьким до договору оренди: до нього навіть застосовуються ті ж самі положення Цивільного кодексу України, що й до договору оренди. Але, на відміну від оренди, позичка завжди є безоплатною. Так, згідно з частиною першою статті 827 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. І хоча частиною другою цієї ж статті встановлено, що користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовились про таке або безоплатне користування випливає із суті відносин між ними, це не означає, що договір позички може бути оплатним.
Зважаючи на те, що не кожна особа може погодиться безоплатно використовувати свій автомобіль для службових цілей, договір позички автомобіля працівника практично не застосовують. Але якщо останній та підприємство все ж таки домовляться про укладення такого договору, то, так само як і договір оренди, договір позички укладається в довільній формі з урахуванням загальних вимог, передбачених нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
Передавання автомобіля від працівника підприємству слід підтвердити актом приймання-передачі, в якому вказуються ті ж самі дані про автомобіль, які були зазначені вище при оформленні договору оренди.
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексі законів про працю України] про компенсацію працівнику за використання в господарській діяльності підприємства його власного автомобіля не згадується. У статті 125 «Компенсація за зношування інструментів, належних працівникам» Кодексу законів про працю України йдеться лише про інструменти фізичної особи, за зношування яких вона має право одержати компенсацію. Автомобіль – це не інструмент, тому застосовувати вказану норму Кодексу законів про працю України для компенсації за його використання неправильно.
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексі законів про працю України] про компенсацію працівнику за використання в господарській діяльності підприємства його власного автомобіля не згадується. У статті 125 «Компенсація за зношування інструментів, належних працівникам» Кодексу законів про працю України йдеться лише про інструменти фізичної особи, за зношування яких вона має право одержати компенсацію. Автомобіль – це не інструмент, тому застосовувати вказану норму Кодексу законів про працю України для компенсації за його використання неправильно.


Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Використання_власного_автомобіля_в_службових_цілях