Притягнення до відповідальності за неповагу до суду: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. | Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. | ||
У разі виявлення неповаги до суду законодавством передбачено можливість застосування такого виду відповідальності і це безпосередньо вказано у Конституції України. Так, згідно з ч. 5 ст. 129 Конституції за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності. Якщо узагальнити вказані норми, то їх можна звести до наступного: учасники адміністративного, господарського, цивільного та кримінального процесів, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. | |||
За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом | |||
== Види неповаги до суду == | == Види неповаги до суду == | ||
'''''Прояви неповаги до суду може виражатися:''''' | '''''Прояви неповаги до суду може виражатися:''''' | ||
Рядок 28: | Рядок 29: | ||
Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»]). | Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»]). | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1981 Кодексом України про адміністративне правопорушення] '''прояв неповаги до суду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1981 ст. 185-3], а саме:''' | ||
* Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - '''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''. | * Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - '''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''. | ||
* Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - '''тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб'''. | * Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - '''тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб'''. | ||
Рядок 42: | Рядок 43: | ||
* уповноважені особи територіальних органів і територіальних підрозділі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальні (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (ч.4 ст. 185-3); | * уповноважені особи територіальних органів і територіальних підрозділі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальні (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (ч.4 ст. 185-3); | ||
* судовий розпорядник (ч.1, 2, 3, 5 ст. 185-3). | * судовий розпорядник (ч.1, 2, 3, 5 ст. 185-3). | ||
Строк розгляду справи за вчинення дій, що виразилась: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил - протягом доби. | |||
В той час, як за вчинення дій у вигляді злісного ухилення експерта, перекладача від явки в суд та невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства передбачений загальний строк притягнення до адміністративної відповідальності передбачений п'ятнадцятиденний строк. | |||
Якщо під час розгляду цивільної, господарської, кримінальної, адміністративної справи оголошено перерву через неповагу до суду, з моменту оголошення такої перерви в судовому розгляді дії суду переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися виключно нормативними положеннями КУпАП. | |||
Розгляд справи розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: складу суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. | |||
Після роз’яснення прав та обов’язків, суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, дослідження доказів, вирішення клопотань. | |||
Відповідно до ст. 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. | |||
При цьому суди мають враховувати, що фіксація правопорушення за допомогою протоколу у справі про адміністративне правопорушення не здійснюється; постанова суду за результатом розгляду справ вказаної категорії суддями господарського, адміністративного, апеляційного, вищого або Верховного Суду України за наслідком розгляду справи за ст. 185-3 КУпАП є остаточною та оскарженню не підлягає; постанова у справі про адміністративне правопорушення долучається до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду, і обліковується її за тим самим єдиним унікальним номером. | |||
Сума ж штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП, має бути сплачена порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанову про накладення штрафу надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Також в постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами державної виконавчої служби. | Сума ж штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП, має бути сплачена порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанову про накладення штрафу надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Також в постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами державної виконавчої служби. | ||
Рядок 50: | Рядок 62: | ||
'''Важливо!''' Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. | '''Важливо!''' Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. | ||
'''Важливо!''' Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 221-1 КУпАП]). Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що в наш час актуальними є проблеми неповаги до суду проблеми правового нігілізму, стереотипного мислення та правової неосвіченості нашого населення. Досі існують певні неузгодженості та недоліки в законодавстві України. Однак в процесі судових реформ, завдяки прозорості роботи судів та всіляких освітніх програм вказані явища поступово нівелюються. | '''Важливо!''' Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 221-1 КУпАП]). Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що в наш час актуальними є проблеми неповаги до суду проблеми правового нігілізму, стереотипного мислення та правової неосвіченості нашого населення. Досі існують певні неузгодженості та недоліки в законодавстві України. Однак в процесі судових реформ, завдяки прозорості роботи судів та всіляких освітніх програм вказані явища поступово нівелюються, але всеж таки поняття «неповага до суду» на даний час у діючому законодавстві України значно звужено, а сам «прояв неповаги до суду» може бути покараний, якщо був учинений у приміщенні суду або під час судового засідання. Неповага до суду чи судді це перш за все прояв відсутньої правової культури та свідомості громадян – учасників процесу, тому для побудови правової держави необхідно виховувати в собі належне ставлення до осіб, які творять правосуддя. Разом із тим і судді зобов’язані захищати свою незалежність не тільки шляхом вжиття заходів, передбачених процесуальними законами України і Кодексом України про адміністративні правопорушення, а й підвищенням авторитетності судової влади. | ||
[[Категорія:Суди]] | [[Категорія:Суди]] | ||
[[Категорія:Виконання судових рішень]] | [[Категорія:Виконання судових рішень]] | ||
[[Категорія:Оскарження рішення суду]] | [[Категорія:Оскарження рішення суду]] | ||
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]] | [[Категорія:Адміністративне правопорушення]] |