Виділення однієї земельної ділянки різним особам: відмінності між версіями

← Попереднє редагування

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 У правозастосовчій практиці  часто у громадян виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою  відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пунктом 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.
-У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України],  розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Отже, після змін, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ст. 377 Цивільного кодексу України] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-17#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю"], відчуження (продаж, дарування тощо) відповідних земельних ділянок стало неможливим без присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.
+У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до набувача такого об’єкта.
 Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.