Виділення однієї земельної ділянки різним особам: відмінності між версіями

← Попереднє редагування

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
 * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
 == Проблеми та причини їх виникнення ==
-У правозастосовчій практиці  часто у клієнтів виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою  відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.
+У правозастосовчій практиці  часто у громадян виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою  відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пунктом 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.
-У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України],  розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Отже, після змін, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ст. 377 Цивільного кодексу України] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-17#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю"], відчуження (продаж, дарування тощо) відповідних земельних ділянок стало неможливим без присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.
+У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до набувача такого об’єкта.
 Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.
@@ Рядок 24: / Рядок 23: @@
 Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:
-=== <small>1. Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів</small> ===
+===== 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів =====
-=== <small>2. Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб</small> ===
-=== <small>3. Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб</small> ===
+===== 2.Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб =====
-=== <small>4. Рейдерські схеми</small> ===
-Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
+===== 3.Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб =====
+===== 4. Рейдерські схеми =====
+Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"] продовжено строк оформлення невитребуваних земельних часток (паїв) до 1 січня 2028 року.
 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:
@@ Рядок 35: / Рядок 37: @@
 - ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
+=== <small>5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах</small> ===
-=== <small>'''5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах'''</small> ===
 Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику  правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.
-Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної)  в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
+Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної)  в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
+=== <small>6. Неправильні дії  землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок</small> ===
-=== <small>'''6. Неправильні дії  землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок'''</small> ===
 З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.
@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 == Судова практика ==
-http://reyestr.court.gov.ua/Review/84726145 - Справа № 911/2034/16, Провадження № 12-303гс18, Постанова Іменем України від 01 жовтня 2019 року
+* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц  (провадження № 14-28 цс 20)] дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Також зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
+* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104361505 Постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16 (адміністративне провадження № К/9901/42686/18 )]
 [[Категорія:Земельне право]]