Характеристика кримінальних правопорушень майнового характеру: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
м Доповнено дану статтю нормами Основного Закону - Конституції України |
Доповнення |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
* бути чужим для винного; | * бути чужим для винного; | ||
* належати за правом власності іншому суб’єктові права власності; | * належати за правом власності іншому суб’єктові права власності; | ||
* не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. | * не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. У деяких злочинах проти власності як предмет поруч з майном виступають право на майно, а також дії майнового характеру. | ||
*# Не є предметом злочинів проти власності природні об’єкти (ліс на корені, звірі у лісі тощо), посягання на які відносяться до злочинів проти довкілля (див. коментар до розд. УІІІ «Злочини проти довкілля»). Але ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже раніше (до заволодіння ними чи знищення їх) були вилучені шляхом праці людини з природного стану і включені до фондів власності. Не є предметом злочинів проти власності: вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської зброї, бойових припасів до неї, пневматичних рушниць, газових і сигнальних пістолетів та деяких інших засобів, які не містять вибухових речовин), вибухові речовини; радіоактивні матеріали; наркотичні засоби; психотропні речовини; військове майно та інші, які на підставі особливо небезпечних своїх властивостей передбачені законом як предмети злочинів проти громадської безпеки, народного здоров’я, військових злочинів та ін. (див. коментар до статей 262-267, 312, 410 КК та ін.). Не є предметами злочинів проти власності об’єкти інтелектуальної та промислової власності, інші об’єкти авторських та суміжних прав (див. коментар до статей 176, 177 КК). | |||
*# Злочини у формі крадіжки (ст. 185 КК), шахрайств (ст. 190 КК), привласнення чи розтрати (ст. 191 КК) слід відрізняти від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем як адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51 КУпАП. Відповідно до Закону України від 4 червня 2009 р. № 1449-ІУ до ст. 51 КУпАП внесено зміни, відповідно до яких встановлено, що викрадення чужого майна у формі крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 н. м. д. г. | |||
*# Окремі загальні питання, що стосуються моменту закінчення злочинів проти власності, співучасті у злочинах, спірні питання кваліфікації злочинів проти власності, їх розмежування та відмежування від суміжних злочинів та ін. див. роз’яснення у ППВСУ № 10 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» (ВВСУ. - 2009. - № 12. - С. 9-16). | |||
== Об’єктивна сторона кримінальних правопорушень проти власності == | == Об’єктивна сторона кримінальних правопорушень проти власності == | ||
З '''об’єктивної сторони''' кримінальні правопорушення проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі. | З '''об’єктивної сторони''' кримінальні правопорушення проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі. | ||
| Рядок 45: | Рядок 48: | ||
* [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); | * [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); | ||
* [[шахрайство]] (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); | * [[шахрайство]] (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); | ||
[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем]] (стаття 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]). | |||
''Способами'' заволодіння чужим майном виступають привласнення, розтрата, зловживання службовим становищем. На відміну від інших кримінальних правопорушень проти власності при привласненні, розтраті або зловживанні службовим становищем особа використовує надані їй певні права щодо розпорядження, зберігання чи використання вказаного майна. Вказані права щодо майна виникають у особи на підставі відповідного правового акту чи спеціального доручення. | |||
''Привласнення'' виражається в умисному протиправному утриманні чужого майна з наступним його оберненням на свою користь. Викрадене майно знаходиться у правомочному володінні особи і незаконно переходить в особисте користування. | |||
''Розтрата'' полягає у незаконному відчуженні (витрачанні) чужого майна (продаж, обмін, дарування, споживання тощо). | |||
Відмінність між привласненням і розтратою полягає у тому, що при привласненні майно незаконно утримується винною особою для особистого користування, а при розтраті чуже майно передається іншим особам чи споживається. | |||
Привласнення або розтрата може бути вчинена як особами, яким чуже майно було ввірено чи знаходилося у їх віданні, так і службовими особами. | |||
'''''Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальні правопорушення:''''' крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. | '''''Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальні правопорушення:''''' крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. | ||
