Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості): відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''! | | style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''! | ||
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: | ||
*У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані | *18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). | ||
*У період дії в Україні | *19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. | ||
|} | |} | ||
== Загальні положення про строки позовної давності == | == Загальні положення про строки позовної давності == | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. | Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. | ||
== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях == | == Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях == | ||
Відповідно до ст. 1054 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. | Відповідно до ст. 1054 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. | ||
Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. | |||
Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | ||
| Рядок 46: | Рядок 48: | ||
Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора. | Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора. | ||
За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. | За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. | ||
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. | 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. | ||
| Рядок 110: | Рядок 112: | ||
В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. | В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. | ||
== Переривання перебігу позовної давності == | == Переривання перебігу позовної давності == | ||
Відповідно до ч.1 ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. | Відповідно до ч.1 ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. | ||
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦКУ). | |||
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем. | Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем. | ||
| Рядок 122: | Рядок 126: | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. | ||
''''' | Згідно із ч.1-2 ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). | ||
'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і. | |||
Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. | Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. | ||
З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством. | З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством. | ||
== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті == | == Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті == | ||
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. | Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. | ||
