Ненадання допомоги хворому медичним працівником: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17#Text Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17#Text Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/349/92 Указ Президента України від 15 червня 1992 року № 349 "Про Клятву лікаря"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/349/92 Указ Президента України від 15 червня 1992 року № 349 "Про Клятву лікаря"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/343-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 343 "Про створення державної служби медицини катастроф"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 2023 року № 586 "Деякі питання виконання функцій медицини катастроф"]
== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
Згідно з преамбулою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я( преамбула  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] ). Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n23 Статтею 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] встановлено, що медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n23 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"], медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.  


Відповідно до статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n318 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] медичні працівники зобов'язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини. Організація та забезпечення надання екстреної медичної допомоги громадянам та іншим особам здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17#Text Закону України "Про екстрену медичну допомогу"].
Медичні працівники зобов'язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини. Організація та забезпечення надання екстреної медичної допомоги громадянам та іншим особам здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17#Text Закону України "Про екстрену медичну допомогу( ст. 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n318 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]  


Частиною 5 статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1558 Цивільного кодексу України] встановлено, що у невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди фізичної особи або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника.
У невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди фізичної особи або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника. (Частиною 5 статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1558 Цивільного кодексу України]).


У статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n611 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] зазначається, що винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть: цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством. При цьому, слід зазначити, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n254 частиною третьою статті 34 цього Закону] лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. Відповідно до статті 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n885 Кримінального кодексу України] кримінальним правопорушенням визнається ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого.
Винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть: цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством (Ст. 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n611 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]). При цьому, слід зазначити, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n254 частиною третьою статті 34 цього Закону] лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. Відповідно до статті 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n885 Кримінального кодексу України] кримінальним правопорушенням визнається ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого.
== Склад кримінального правопорушеня ==
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об'єкт ===
=== Об'єкт ===
Об’єктом кримінального правопорушення є <u>життя і здоров’я людини</u>.
Об’єктом кримінального правопорушення є <u>життя і здоров’я людини</u>.
Рядок 55: Рядок 55:
#Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, - карається <u>штрафом</u> до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років або <u>громадськими роботами</u> на строк до двохсот годин, або <u>виправними роботами</u> на строк до двох років.
#Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, - карається <u>штрафом</u> до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років або <u>громадськими роботами</u> на строк до двохсот годин, або <u>виправними роботами</u> на строк до двох років.
#Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, - карається <u>обмеженням волі</u> на строк до чотирьох років або <u>позбавленням волі</u> на строк до трьох років, з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років або без такого. 
#Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, - карається <u>обмеженням волі</u> на строк до чотирьох років або <u>позбавленням волі</u> на строк до трьох років, з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років або без такого. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-17#Text Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності"] абзац другий частини першої статті 139 ККУ після слів "до трьох років" доповнено словами "або громадськими роботами на строк до двохсот годин".
== Судова практика ==
== Судова практика ==