Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні: відмінності між версіями

Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 8: Рядок 8:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0082700-97 Ухвала (витяг)судової колегії у кримінальних справах Верховного суду України «Рішення суду про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої громадянинові органами слідства, має бути належно мотивовано і відповідати фактичним обставинам справи» від 11 березня 1997 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0082700-97 Ухвала (витяг)судової колегії у кримінальних справах Верховного суду України «Рішення суду про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої громадянинові органами слідства, має бути належно мотивовано і відповідати фактичним обставинам справи» від 11 березня 1997 року]
== Складові предмету доказування (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні) ==
== Складові предмету доказування (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні) ==
Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини першої статті 91 КПК України] '''у кримінальному провадженні підлягають доказуванню''':
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України '''доказування у кримінальному провадженні''' - це здійснювана у встановленому законом порядку діяльність, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
 
А тому елементами процесу доказування є збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
 
Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1081 частини першої статті 91 КПК України] '''у кримінальному провадженні підлягають доказуванню''':
# подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
# подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
# винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
# винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
Рядок 17: Рядок 21:
# обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
# обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
=== Встановлення події кримінального правопорушення ===
=== Встановлення події кримінального правопорушення ===
При доказуванні мають бути встановлені обставини, які належать до події кримінального правопорушення (злочину чи кримінального проступку). При доказуванні обставин, які утворюють подію кримінального правопорушення, встановлюються передбачені нормою кримінального закону діяння, наслідки (для матеріальних складів) та наявність між ними причинн-наслідкового зв'язку. Подія кримінального правопорушення розуміється як елемент об'єктивної сторони складу злочину, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення кримінального правопорушення не визнається обов'язковою кваліфікуючою ознакою кримінальним законом. Незважаючи на це, в кримінальному процесі спосіб вчинення злочину є обов'язковим елементом предмету доказування по кожному кримінальному провадженню. У теорії доказів спосіб вчинення кримінального правопорушення тлумачиться як комплекс дій, що вчиняється правопорушником у певній послідовності і призводить до злочинного наслідку.
При доказуванні мають бути встановлені обставини, які належать до події кримінального правопорушення (злочину чи кримінального проступку). При доказуванні обставин, які утворюють подію кримінального правопорушення, встановлюються передбачені нормою кримінального закону діяння, наслідки (для матеріальних складів) та наявність між ними причинно-наслідкового зв'язку. Подія кримінального правопорушення розуміється як елемент об'єктивної сторони складу злочину, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення кримінального правопорушення не визнається обов'язковою кваліфікуючою ознакою кримінальним законом. Незважаючи на це, в кримінальному процесі спосіб вчинення злочину є обов'язковим елементом предмету доказування по кожному кримінальному провадженню. У теорії доказів спосіб вчинення кримінального правопорушення тлумачиться як комплекс дій, що вчиняється правопорушником у певній послідовності і призводить до злочинного наслідку.


Подія кримінального правопорушення відбувається в реальному місці і часі. Тому доказування обставин, що належать до події кримінального правопорушення, деталізують спосіб його вчинення, підтверджує його наявність і надає можливість перевірки факту вчинення злочину, а також може мати значення для предметного захисту особи, кваліфікації способів вчинення окремих видів кримінальних правопорушень, встановлення кримінально значущих ознак предмета злочину, причинно-наслідкового зв’язку вчинених дій з характером і розміром шкідливих наслідків тощо. Відсутність події злочину тягне за собою закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами.
Подія кримінального правопорушення відбувається в реальному місці і часі. Тому доказування обставин, що належать до події кримінального правопорушення, деталізують спосіб його вчинення, підтверджує його наявність і надає можливість перевірки факту вчинення злочину, а також може мати значення для предметного захисту особи, кваліфікації способів вчинення окремих видів кримінальних правопорушень, встановлення кримінально значущих ознак предмета злочину, причинно-наслідкового зв’язку вчинених дій з характером і розміром шкідливих наслідків тощо. Відсутність події злочину тягне за собою закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами.
Рядок 23: Рядок 27:
'''Винуватість''' - категорія кримінального процесуального права, яка означає доведеність доказами вчинення кримінального правопорушення конкретною особою.
'''Винуватість''' - категорія кримінального процесуального права, яка означає доведеність доказами вчинення кримінального правопорушення конкретною особою.


Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 23 КК України] виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності, які, у свою чергу, знаходять прояв у двох видах: умисел - прямий і непрямий ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 24 КК України]), необережність - кримінальна протиправна самовпевненість та кримінальна протиправна недбалість ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 25 КК України]). Відсутність вини тягне за собою закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n104 статті 23 КК України] '''виною''' є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності, які, у свою чергу, знаходять прояв у двох видах: умисел - прямий і непрямий ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 24 КК України]), необережність - кримінальна протиправна самовпевненість та кримінальна протиправна недбалість ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 25 КК України]). <u>Відсутність вини тягне за собою закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами.</u>


Конкретний зміст вини окремих видів злочинів визначається їх складами, що передбачені нормами Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. На ступінь вини особи впливають мета, мотив, місце і час вчинення злочину, життєвий досвід, вік тощо. Тому знання ступеня вини кожної конкретної особи необхідне для індивідуалізації покарання. Склад кримінального правопорушення включає психічне ставлення обвинуваченого до всіх фактичних обставин, які віднесені законодавцем до об'єкта і об'єктивної сторони злочину. Тобто при доказуванні умислу необхідно встановити конкретні фактичні дані, які б свідчили, що інтелектом і волею (умислом) обвинуваченого охоплювались виявлені час, місце, спосіб вчинення злочину тощо, а у злочинах з матеріальним складом - настання злочинних наслідків.
Конкретний зміст вини окремих видів злочинів визначається їх складами, що передбачені нормами Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. <u>На ступінь вини особи впливають мета, мотив, місце і час вчинення злочину, життєвий досвід, вік тощо.</u> Тому знання ступеня вини кожної конкретної особи необхідне для індивідуалізації покарання. Склад кримінального правопорушення включає психічне ставлення обвинуваченого до всіх фактичних обставин, які віднесені законодавцем до об'єкта і об'єктивної сторони злочину. Тобто при доказуванні умислу необхідно встановити конкретні фактичні дані, які б свідчили, що інтелектом і волею (умислом) обвинуваченого охоплювались виявлені час, місце, спосіб вчинення злочину тощо, а у злочинах з матеріальним складом - настання злочинних наслідків.


В окремих випадках може встановлюватись осудність обвинуваченого і досягнення ним віку кримінальної відповідальності за дане правопорушення. Факт осудності обвинуваченого за загальним правилом розглядається як очевидний, але при виникненні певних сумнівів він підлягає доказуванню відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункту 3 частини другої статті 242 КПК України] (визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності).
В окремих випадках може встановлюватись осудність обвинуваченого і досягнення ним віку кримінальної відповідальності за дане правопорушення. Факт осудності обвинуваченого за загальним правилом розглядається як очевидний, але при виникненні певних сумнівів він підлягає доказуванню відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункту 3 частини другої статті 242 КПК України] (визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності).
Рядок 31: Рядок 35:
Вина головним чином характеризує суб'єктивну сторону кримінального правопорушення. Але у ряді складів кримінальних правопорушень для встановлення їх суб'єктивної сторони слід з'ясовувати ще й мотив і мету вчинення посягання.
Вина головним чином характеризує суб'єктивну сторону кримінального правопорушення. Але у ряді складів кримінальних правопорушень для встановлення їх суб'єктивної сторони слід з'ясовувати ще й мотив і мету вчинення посягання.


Мотив і мету вчинення кримінальних правопорушень часто називають факультативними ознаками складу кримінального правопорушення. Але для деяких складів кримінальних правопорушень мотив і мета виступають обов'язковими ознаками складу. Це має місце тоді, коли:
''Мотив і мету вчинення кримінальних правопорушень часто називають факультативними ознаками складу кримінального правопорушення''. Але для деяких складів кримінальних правопорушень мотив і мета виступають обов'язковими ознаками складу. Це має місце тоді, коли:
# мотив чи мета прямо названі у диспозиції статті особливої частини статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
# Мотив чи мета прямо названі у диспозиції статті особливої частини статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
# наявність відповідної мети прямо випливає з інших ознак складу кримінального правопорушення.
# Наявність відповідної мети прямо випливає з інших ознак складу кримінального правопорушення.
'''Мотив''' - це те внутрішнє спонукання, яке штовхнуло особу на вчинення кримінального правопорушення. Мотив дозволяє виявити причину протиправної поведінки, дає можливість встановити ознаки вини. Мотиви кримінальних правопорушень можуть бути різноманітними - гроші, заздрість, ревнощі, помста тощо.
'''Мотив''' - це те внутрішнє спонукання, яке штовхнуло особу на вчинення кримінального правопорушення. Мотив дозволяє виявити причину протиправної поведінки, дає можливість встановити ознаки вини. Мотиви кримінальних правопорушень можуть бути різноманітними - гроші, заздрість, ревнощі, помста тощо.


Залежно від виду мотиву того, яке значення йому надає законодавець, '''мотив має різне кримінально-правове значення''', а саме:
Залежно від виду мотиву того, яке значення йому надає законодавець, ''мотив має різне кримінально-правове значення'', а саме:
* виступає ознакою основного складу кримінального правопорушення;
* виступає ознакою основного складу кримінального правопорушення;
* посилює відповідальність порівняно зі складом кримінального правопорушення, вчиненого без відповідного мотиву;
* посилює відповідальність порівняно зі складом кримінального правопорушення, вчиненого без відповідного мотиву;
Рядок 77: Рядок 81:
Під час досудового розслідування і судового провадження існують особливості щодо доказування моральної шкоди. Зокрема, під час досудового розслідування про доказування моральної шкоди можна вести мову в тих випадках, коли є потерпілий, яким заявлений цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 55, 56, 61 КПК України]). При цьому підлягає доказуванню лише сам факт заподіяння моральної шкоди, тобто наявність її фактичних наслідків - характеру й тяжкості погіршення стану здоров'я, тривалості страждань тощо. Визначення конкретного розміру грошової компенсації визначається судом, а тому виходить за межі доказування під час досудового розслідування.
Під час досудового розслідування і судового провадження існують особливості щодо доказування моральної шкоди. Зокрема, під час досудового розслідування про доказування моральної шкоди можна вести мову в тих випадках, коли є потерпілий, яким заявлений цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 55, 56, 61 КПК України]). При цьому підлягає доказуванню лише сам факт заподіяння моральної шкоди, тобто наявність її фактичних наслідків - характеру й тяжкості погіршення стану здоров'я, тривалості страждань тощо. Визначення конкретного розміру грошової компенсації визначається судом, а тому виходить за межі доказування під час досудового розслідування.


'''''Майнова шкода'',''' завдана кримінальним правопорушенням чи незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) правоохоронного або судових органів є найбільш поширеним негативним наслідком як вчинення злочину (кримінального правопорушення) так і прийняття незаконного рішення, дії (бездіяльності). Крадіжки, грабежі, розбої, вимагання, знищення або пошкодження майна та деякі інші злочини кримінального права, а також незаконне накладення арешту на майно, незаконне відсторонення від роботи (посади), незаконна конфіскація майна завдають особі майнової шкоди, котра полягає в позбавленні її належних їй цінностей, грошей, майна, матеріальних благ.
'''Майнова шкода,''' завдана кримінальним правопорушенням чи незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) правоохоронного або судових органів є найбільш поширеним негативним наслідком як вчинення злочину (кримінального правопорушення) так і прийняття незаконного рішення, дії (бездіяльності). Крадіжки, грабежі, розбої, вимагання, знищення або пошкодження майна та деякі інші злочини кримінального права, а також незаконне накладення арешту на майно, незаконне відсторонення від роботи (посади), незаконна конфіскація майна завдають особі майнової шкоди, котра полягає в позбавленні її належних їй цінностей, грошей, майна, матеріальних благ.


У юридичній літературі майнова шкода визначається як сукупність негативних змін у майновій сфері фізичної чи юридичної особи, що об’єктивно відбулися внаслідок вчинення злочину, і розглядаються, як правило, тільки як втрата, привласнення, знищення або пошкодження майна. Майнова шкода відрізняється від інших видів шкоди (фізичної та моральної) можливістю її точного встановлення та вираження в грошовому еквіваленті. Разом з тим, майнова шкода виникає не лише в результаті посягання на відносини власності, а й при посяганні на особу. Зокрема, коли було вчинене злочинне посягання на здоров’я, суб’єктом вимог виступає сам постраждалий, який втрачає заробіток у зв’язку з хворобою, здійснює витрати на лікування, додаткове харчування, протезування, сторонній догляд.
У юридичній літературі майнова шкода визначається як сукупність негативних змін у майновій сфері фізичної чи юридичної особи, що об’єктивно відбулися внаслідок вчинення злочину, і розглядаються, як правило, тільки як втрата, привласнення, знищення або пошкодження майна. Майнова шкода відрізняється від інших видів шкоди (фізичної та моральної) можливістю її точного встановлення та вираження в грошовому еквіваленті. Разом з тим, майнова шкода виникає не лише в результаті посягання на відносини власності, а й при посяганні на особу. Зокрема, коли було вчинене злочинне посягання на здоров’я, суб’єктом вимог виступає сам постраждалий, який втрачає заробіток у зв’язку з хворобою, здійснює витрати на лікування, додаткове харчування, протезування, сторонній догляд.
Рядок 96: Рядок 100:
Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункту 4 частини першої статті 91 КПК] у кожному кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, що впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункту 4 частини першої статті 91 КПК] у кожному кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, що впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують покарання.


'''До обставин, які характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують покарання і підлягають доказуванню, належать:'''
'''1. До обставин, які характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують покарання і підлягають доказуванню, належать:'''
* усі наявні у справі пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує чи обтяжує покарання, передбачена в статті КК як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує чи обтяжує ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина третя статті 66 КК України] і [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина четверта статті 67 КК України]);
* усі наявні у справі пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує чи обтяжує покарання, передбачена в статті КК як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує чи обтяжує ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина третя статті 66 КК України] і [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина четверта статті 67 КК України]);
* у разі призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 69 КК України]), необхідно встановлювати сукупність обставин, які б позитивно характеризували винну особу до вчинення злочину, а також після цього, що свідчить про можливість виправлення особи і перевиховання без реального застосування до неї призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі (ставлення підсудного до праці, навчання, громадського обов'язку, поведінка на виробництві і в побуті, працездатність, стан здоров'я, сімейний стан, дані про минулі судимості);
* у разі призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 69 КК України]), необхідно встановлювати сукупність обставин, які б позитивно характеризували винну особу до вчинення злочину, а також після цього, що свідчить про можливість виправлення особи і перевиховання без реального застосування до неї призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі (ставлення підсудного до праці, навчання, громадського обов'язку, поведінка на виробництві і в побуті, працездатність, стан здоров'я, сімейний стан, дані про минулі судимості);
* обставини, які становлять соціально-психологічну характеристику обвинуваченого;
* обставини, які становлять соціально-психологічну характеристику обвинуваченого;
* обставини, що впливають на забезпечення в процесі доказування реалізації обвинуваченим своїх законних прав (наявність в обвинуваченого фізичних або психічних вад; володіння рідною мовою, якою ведеться судочинство, тощо).<br />На окремі обставини, які впливають на призначення особі покарання і підлягають встановленню, може бути вказано у самій нормі Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
* обставини, що впливають на забезпечення в процесі доказування реалізації обвинуваченим своїх законних прав (наявність в обвинуваченого фізичних або психічних вад; володіння рідною мовою, якою ведеться судочинство, тощо).<br />На окремі обставини, які впливають на призначення особі покарання і підлягають встановленню, може бути вказано у самій нормі Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
'''Обставини, які виключають кримінальну відповідальність,''' передбачені [https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=912262 статтями 36,37,38,39,40,41,42,43,43-1 КК України]'''): н'''еобхідна оборона; уявна оборона; затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення; крайня необхідність; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов'язане з ризиком; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття кримінально протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації; виконання обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.  
'''2. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність,''' передбачені [https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=912262 статтями 36,37,38,39,40,41,42,43,43-1 КК України]''': н'''еобхідна оборона; уявна оборона; затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення; крайня необхідність; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов'язане з ризиком; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття кримінально протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації; виконання обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.  


'''Закриття кримінального провадження''' є однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі ([https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2151 частина 2 статті 283 КПК України] ). Підстави закриття кримінального провадження закріплені [https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2151 частинами 1,2,3 статті 284 КПК України].
'''3. Закриття кримінального провадження''' є однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі ([https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2151 частина 2 статті 283 КПК України] ). Підстави закриття кримінального провадження передбачені [https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2151 частинами 1,2,3 статті 284 КПК України].  


Закриття кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється шляхом прийняття постанови про закриття кримінальної справи ([https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2176 ч.4 ст.284 КК України]), а судом - шляхом постановлення ухвали про закриття кримінального провадження при виявлені певних обставин чи винесення виправдувального вироку ([https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2176 ч.7 ст.284 КК України]).
Закриття кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється шляхом прийняття постанови про закриття кримінальної справи ([https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2176 ч.4 ст.284 КК України]), а судом - шляхом постановлення ухвали про закриття кримінального провадження при виявлені певних обставин чи винесення виправдувального вироку ([https://ips.ligazakon.net/document/T124651?an=2176 ч.7 ст.284 КК України]).
=== Обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання ===
=== Обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання ===
Важливим елементом предмета доказування є доведення обставин, що є підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання. Для прийняття такого рішення необхідно мати достатньо доказів, що вказують на обставини, передбачені законом про кримінальну відповідальність.
Важливим елементом предмета доказування є доведення обставин, що є підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання. Для прийняття такого рішення необхідно мати достатньо доказів, що вказують на обставини, передбачені законом про кримінальну відповідальність.


Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 285 КПК України] особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності закріплені у [https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 статті 44 КК України].  
Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 285 КПК України] особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності закріплені у [https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 статті 44 КК України].  
 
==== '''Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності''' ====
== Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності ==
 
* у зв’язку з дійовим каяттям ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.45 КК України]);
* у зв’язку з дійовим каяттям ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.45 КК України]);
* у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.46 КК України]);
* у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.46 КК України]);
* у зв’язку з передачею особи на поруки ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.47 КК України]);
* у зв’язку з передачею особи на поруки ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.47 КК України]);
* у зв’язку із зміною обстановки ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.48 КК України]);
* у зв’язку із зміною обстановки ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.48 КК України]);
* у зв’язку із закінченням строків давності ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.46 КК України]);  
* у зв’язку із закінченням строків давності ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.46 КК України]);
* на підставі закону про амністію або акта помилування;
* на підставі закону про амністію або акта помилування;
* у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.97 КК України]);
* у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ст.97 КК України]);
* спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, [https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ч.2 ст.111, ч.2 ст.114, ч.4 ст.212, ч.3 ст.369 КК України]).
* спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, [https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=174 ч.2 ст.111, ч.2 ст.114, ч.4 ст.212, ч.3 ст.369 КК України]).
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз’яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.


 
На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності звільнення від покарання застосовується тільки до вже засуджених осіб. Звільнення від покарання здійснюється тільки судом. [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділ XII Загальної частини та розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК України] присвячені питанням звільнення від покарання та його відбування, під яким розуміють передбачені в КК випадки незастосування судом до особи, винної у вчиненні злочину, покарання або припинення подальшого його відбування. За наявності визначених у КК підстав винна у вчиненні злочину особа може бути повністю або частково звільнена від покарання за вчинене.  
 
==== '''Види звільнення від покарання та його відбування''': ====
 
# '''звільнення від покарання:'''
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз’яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку. [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділ XII Загальної частини та розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК України] присвячені питанням звільнення від покарання та його відбування, під яким розуміють передбачені в КК випадки незастосування судом до особи, винної у вчиненні злочину, покарання або припинення подальшого його відбування.
#* щодо особи, засудженої за діяння, караність якого законом усунена ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 74 КК України]);
 
#* внаслідок втрати особою суспільної небезпечності ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 4 ст. 74 КК України]);
'''Види звільнення від покарання та його відбування''':
#* у зв'язку із закінченням строків давності ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 5 ст. 74 КК України]);
* Звільнення від покарання без його призначення:
#* у зв'язку із хворобою ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 84 КК України]);
1) [[Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності|у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина четверта статті 74 КК України]);
#* на підставі закону України про амністію або акта про помилування([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 85 КК України]);
 
#* неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 97 КК України]).
2) [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|у зв'язку з давністю притягнення до кримінальної відповідальності]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина п'ята статті 74 КК України]);
# '''звільнення від відбування покарання:'''
 
#* з випробуванням ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 75, 76, 77, 78 КК України]);
3) [[Звільнення від покарання за хворобою|у зв'язку із хворобою особи]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга та третя статті 84 КК України]);
#* з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 79 КК України]);
 
#* у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 80 КК України]);
4) [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності|неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 97 КК України]).
#* умовно-дострокове ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 81 КК України]);
 
#* вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 83 КК України]);
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text 5) військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» шляхом закріплення поняття «бойового імунітету» відповідно обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану, а саме:]
#* на підставі закону України про амністію або акта про помилування ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 85 КК України]);
 
#* у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу засудженого для обміну як військовополоненого ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 84-1 КК України]);
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна;]
#* у зв'язку з декриміналізацією діяння, за яке особу засуджено ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 74 КК України]);
 
# '''заміна більш м'яким покаранням:'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації збройного конфлікту;]
#* невідбутої частини покарання ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 82 КК України]);
 
#* покарання повністю або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію або акта про помилування ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 85 КК України]);
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення законів і звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.]
#* вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.4 ст.83 КК України]);
* Звільнення від подальшого відбування покарання:
# '''пом'якшення призначеного покарання ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. З ст. 74 КК України])'''
1) [[Звільнення від відбування покарання з випробуванням|із випробуванням]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 75 та 104 КК України]);
Випадки заміни покарання більш м'яким та пом'якшення покарання, передбачені КК України, не звільняють засудженого від покарання чи його відбування, проте поліпшують його правове становище і впливають на подальше відбування покарання. Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК України] підлягають звільненню від покарання (основного і додаткового) на підставі [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 74 КК України] певні категорії осіб, засуджених за КК 1960 р. за діяння, відповідальність за які не передбачена КК України 2001 р. Згідно з [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 п. 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК України] особи, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків, у разі звільнення їх від відбування покарання за окремі злочини на підставі п. 1 вказаного розділу продовжують відбувати покарання, призначене вироком суду за інші злочини, що входять у сукупність, якщо це покарання ними ще не відбуте.
 
=== Обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення ===
2) із випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 9 КК України]);
 
3) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 80 та 106 КК України]);
 
4) [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|умовно-дострокове звільнення]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 81 та 107 КК України]);
 
5) у зв'язку з психічною хворобою ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина перша статті 84 КК України]);
 
6) у зв'язку з іншою (не психічною) тяжкою хворобою ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 84 КК України]);
 
7) [[Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років|вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 83 КК України]);
 
8) [[Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування|у зв'язку із законом про амністію]] ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 86 КК України]);
 
9) у зв'язку з декриміналізацією діяння, за яке особу засуджено ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 74 КК України]);
 
10) у зв'язку з вимогами ІІ розділу Прикінцевих та перехідних положень КК України ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 пункти 1, 6-8,11, частина 1 пункту 14; пункти 15-18]).
 
Крім цього, КК України передбачає '''[[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|випадки заміни покарання більш м'яким]]''':
 
а) невідбутої частини покарання ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 82 КК України]);
 
б) вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина чатина статті 83 КК України]);
 
в) у зв'язку із законом про амністію ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина третя статті 86 КК України]);
 
г) на підставі акта про помилування ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 87 КК України]).
 
Також передбачається '''пом'якшення покарання''':
 
а) на підставі закону про амністію ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 86 КК України]);
 
б) якщо призначена засудженому міра покарання перевищує санкцію нового закону ([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина третя статті 74 КК України]);
 
в) на підставі вимог [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК України].
 
Випадки заміни покарання більш м'яким та пом'якшення покарання, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], не звільняють засудженого від покарання чи його відбування, проте поліпшують його правове становище і впливають на подальше відбування покарання. Звільнення від покарання без його призначення.
==== Обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення ====
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частиною першою статті 96<sup>1</sup> КК України] встановлено, що '''спеціальна конфіскація''' полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159<sup>1</sup>, частиною першою статті 190,статтею 192, частиною першою статей 204, 209<sup>1</sup>, 210, частинами першою і другою статей 212, 212<sup>1</sup>, частиною першою статей 222, 229, 239<sup>1</sup>, 239<sup>2</sup>, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301,302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363<sup>1</sup>, 364<sup>1</sup>, 365<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n541 КК України].
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частиною першою статті 96<sup>1</sup> КК України] встановлено, що '''спеціальна конфіскація''' полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159<sup>1</sup>, частиною першою статті 190,статтею 192, частиною першою статей 204, 209<sup>1</sup>, 210, частинами першою і другою статей 212, 212<sup>1</sup>, частиною першою статей 222, 229, 239<sup>1</sup>, 239<sup>2</sup>, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301,302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363<sup>1</sup>, 364<sup>1</sup>, 365<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n541 КК України].


Рядок 205: Рядок 169:
27 квітня 2014 року набрав чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-18 Закон України від 23 березня 2013 року 314-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по виконанню Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб»], яким було введено кримінальну відповідальність для юридичних осіб. Цим Законом Загальну частину КК України доповнено розділом XIV<sup>1</sup> «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб».
27 квітня 2014 року набрав чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-18 Закон України від 23 березня 2013 року 314-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по виконанню Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб»], яким було введено кримінальну відповідальність для юридичних осіб. Цим Законом Загальну частину КК України доповнено розділом XIV<sup>1</sup> «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб».


Відповідно до норм законодавства '''до юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру:'''
Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру передбачені [https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=910897 ст.96-3 КК України]. Відповідно до норм законодавства '''до юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру:'''
# штраф;
# штраф;
# конфіскація майна;
# конфіскація майна;
Рядок 213: Рядок 177:
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання кримінального правопорушення.
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання кримінального правопорушення.
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]