Договір на створення і передачу науково-технічної продукції: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 11: Рядок 11:
'''Договір на створення і передачу науково-технічної продукції -''' це договір за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх (ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).
'''Договір на створення і передачу науково-технічної продукції -''' це договір за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх (ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).


'''Виконавець''' – це визначена за результатами тендера або в інший спосіб юридична або фізична особа, що бере на себе зобов'язання щодо виконання робіт зі створення (передачі) науково-технічної  продукції (п.1 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100745-10#Text Порядку організації, фінансування, супроводу виконання робіт за договорами на створення та передачу науково-технічної продукції]).
'''Виконавець''' – це сторона договору яка зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовником) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.  


'''''Предметом договору''''' на передачу науково-технічної продукції '''''може бути модифікована науково-технічна продукція'''''.
'''Наукова (науково-технічна) продукція''' – це науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, призначений для реалізації (п. 14 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”]).


'''Наукова (науково-технічна) продукція''' – це науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, призначений для реалізації (п. 14 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”]).
'''Науково-технічний (прикладний) результат''' - одержані під час проведення прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, нові або істотно вдосконалені послуги, введені в дію нові конструктивні чи технологічні рішення, завершені випробування, розробки, що впроваджені або можуть бути впроваджені в суспільну практику. Науково-технічний (прикладний) результат може бути у формі ескізного проекту, експериментального (дослідного) зразка або його діючої моделі, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, дослідного зразка, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документів тощо (п.27 ст.1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text]).


== Науково-технічна продукція ==
== Науково-технічна продукція ==
Рядок 22: Рядок 22:


Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи і послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб’єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими й технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо) (ч. 3 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).
Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи і послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб’єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими й технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо) (ч. 3 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).


== Укладання договору ==
== Укладання договору ==
Рядок 35: Рядок 36:
Договори на створення і передачу науково-технічної продукції для державних потреб та за участі іноземних суб'єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону (ч.6 ст.331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).
Договори на створення і передачу науково-технічної продукції для державних потреб та за участі іноземних суб'єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону (ч.6 ст.331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).


Зазначений договір залежно від його суб’єктного складу і мети, яку він ставить, може мати як '''''підприємницький''''', так і '''''непідприємницький характер'''''. Підприємницьким він буде у випадку, якщо замовник за договором – суб’єкт підприємницької діяльності, метою якого є отримання прибутку. Якщо ж договір укладається державним замовником із метою досягнення певного соціального ефекту, тоді він є непідприємницьким.
===== Правова природа договору на створення і передачу науково-технічної продукції. =====
Цей договір є:


'''Також цей договір є:'''
1) консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами в передбаченому законом порядку і формі згоди за всіма істотними умовами договору (саме з цього моменту в учасників договору виникають права та обов’язки);


# ''консенсуальним'', оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами в передбаченому законом порядку і формі згоди за всіма істотними умовами договору (саме з цього моменту в учасників договору виникають права та обов’язки);
2) двостороннім (може бути багатостороннім);
# ''двостороннім'' (може бути багатостороннім);
# ''оплатним'', тобто контрагенти отримують один від одного зустрічне задоволення (певну компенсацію, задля якої укладався договір).
3) оплатним, тобто контрагенти отримують один від одного зустрічне задоволення (певну компенсацію, задля якої укладався договір).
 
Зазначений договір залежно від його суб’єктного складу і мети, яку він ставить, може мати як підприємницький, так і непідприємницький характер. ''Підприємницьким'' він буде у випадку, якщо замовник за договором – суб’єкт підприємницької діяльності, метою якого є отримання прибутку. Якщо ж договір укладається державним замовником із метою досягнення певного соціального ефекту, тоді він є ''непідприємницьким''.
 
Характерною ознакою цього договору є творчий характер робіт, які виконуються за ним. Завдяки їхній неповторності, оригінальності, нестандартності стає можливим прорив у невідоме і досягнення певних результатів завдяки цьому. Причому такі результати повинні мати як суб’єктивну (бути новими для суб’єкта, що їх створює), так і об’єктивну (бути новими для суспільства) новизну.
 
Договір на створення і передачу науково-технічної продукції має алеаторний (ризиковий) характер. Як відомо, в таких договорах на перший план висувається відомий елемент ризику, який приймає на себе кожна зі сторін, оскільки цілком імовірно, що той чи інший контрагент фактично отримає зустрічне задоволення меншого обсягу, ніж ним самим було надане
 
1 . До ризикових той чи інший договір відносять за наявності якогось фактору невизначеності. В досліджуваному договорі таким фактором, по-перше, є неможливість чітко визначити конкретні параметри майбутнього результату у зв’язку з його творчим характером. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило, лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату, який може бути абсолютно протилежним очікуваному. Безумовно, ризик може бути мінімізований, адже замовник є зацікавленим у рентабельності своєї діяльності та, відповідно, чутливим до сучасних науково-технічних тенденцій і нововведень. Він постійно оцінює ситуацію на ринку, аналізує наявну інформацію про ту чи іншу продукцію, проводить пошук оптимальних для себе проектів, тому до моменту укладення договору вже має достатні знання та уявлення про той результат, який хоче отримати. Проте повністю виключити ризик, навіть за умови надання всієї наявної у нього інформації про бажаний результат, неможливо.
 
По-друге, досягнення очікуваного результату ще не дає гарантії того, що він надалі буде включений до процесу освоєння та впровадження, тобто ризик за цим договором більшою мірою припадає не на початкову стадію створення науково-технічної продукції (етап науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт), а на стадію впровадження.
 
'''''Предметом договору''''' на передачу науково-технічної продукції '''''може бути модифікована науково-технічна продукція'''''.


'''''Мета договору''''' на створення і передачу науково-технічної продукції ''полягає в отриманні нових наукових (науково-технічних) результатів'', та передбачає як кінцеву мету створення продукції та її передання виконавцем замовнику.
'''''Мета договору''''' на створення і передачу науково-технічної продукції ''полягає в отриманні нових наукових (науково-технічних) результатів'', та передбачає як кінцеву мету створення продукції та її передання виконавцем замовнику.
Рядок 87: Рядок 101:
Відповідальність сторін за невиконання умов договору покладається здебільшого на виконавця, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. У разі завдання шкоди замовнику через невиконан­ня умов договору виконавець зобов'язаний відшкодувати реальні збитки в межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки (тобто упущена вигода підля­гає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом).
Відповідальність сторін за невиконання умов договору покладається здебільшого на виконавця, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. У разі завдання шкоди замовнику через невиконан­ня умов договору виконавець зобов'язаний відшкодувати реальні збитки в межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки (тобто упущена вигода підля­гає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом).


== Догорів на створення та передачу науково-технічної продукції  ==
== Договір на створення та передачу науково-технічної продукції  ==
Форма договору на створення та передачу науково-технічної продукції, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0425581-08#top Наказом Міністерства промислової політики України від 01.07.2008 року №425 “Про затвердження Форм договору та додаткової угоди на створення та передачу науково-технічної продукції”].
Форма договору на створення та передачу науково-технічної продукції, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0425581-08#top Наказом Міністерства промислової політики України від 01.07.2008 року №425 “Про затвердження Форм договору та додаткової угоди на створення та передачу науково-технічної продукції”].