Позбавлення права на спадкування: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
м Перевірена на актуальність
Рядок 23: Рядок 23:
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст. 1235 ЦК України] спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст. 1235 ЦК України] спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
   Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині]].  
   Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині]].  
Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст. 1224 ЦК України] передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст. 1224 ЦК України] передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.  
== Усунення від спадкування за рішенням суду ==
== Усунення від спадкування за рішенням суду ==
На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.  
На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.