Спадкування кредитних зобов'язань: відмінності між версіями

Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину, та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20240903#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201282.,%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96. статті 1282 ЦК України] зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на '''набувача за спадковим  договором такий обов'язок не покладається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).

'''Зверніть увагу''', що задоволення вимог відбувається лише спадкоємцями. Навіть за умови участі в цих відносинах виконавця заповіту останній має лише право прийняти, зафіксувати вимоги спадкоємців, проте самостійно здійснювати їх погашення він не вправі. Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців і не можуть перейти до третіх осіб.

Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності. На ці строки не розповсюджуються норми [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статей 259, 263, 264 ЦК України], які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені статтею 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page частина четверта статті 267 ЦК України]) і не позбавляє особу самого матеріального права.

За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні - чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно, потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов'язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 543 ЦК України]) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов'язання, має [[Право зворотної вимоги до винної особи (регрес)|право пред'явити зворотну вимогу (регрес)]] до кожного з решти боржників у рівній частці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 544 ЦК України]).

За загальним правилом вимоги кредитора задовольняються спадкоємцями у грошовій формі шляхом одноразового платежу, причому кредитор вправі наполягати на виконанні зобов'язання за рахунок спадкового майна саме цим способом, а при відмові спадкоємця - звернутися до суду за захистом своїх прав. Проте у деяких випадках (зокрема, у разі, коли змістом невиконаного спадкодавцем зобов'язання є не сплата грошей, а виконання певних дій, надання послуг тощо) кредитор більше заінтересований у виконанні зобов'язання саме у тій формі, у якій воно існувало за життя спадкодавця. Тому договором між спадкоємцем, частка якого обтяжена зобов'язанням, і кредитором може бути передбачений інший спосіб і порядок виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»] спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Це роз’яснення встановлює виняток із загального правила, передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1282 ЦК України].

При цьому слід враховувати, що згідно з положенням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 1231 ЦК України] до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:

Проте нерідко кредитор для стягнення заборгованості за кредитним договором застосовує усі можливі методи стягнення – як позасудові, так і судові. Такими методами є ігнорування факту смерті позичальника, стягнення заставного майна, у тому числі і з майнового поручителя, вчинення [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів]] на [[Договір іпотеки|договорах іпотеки]], позови до суду з вимогою повернення чи дострокового повернення заборгованості. Часто банки застосовують кілька таких дій водночас. Необхідно звернути увагу, що правовідносини за кредитним договором припиняються лише після погашення вимог кредитора.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 625 Цивільного кодексу України], оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 стаетй 526, 599 Цивільного кодексу України]. Отже, вже після рішення суду, якщо спадкоємець не здійснює погашення заборгованості, на нього можуть бути нараховані інфляційні втрати і 3% річних.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 553 - 554 ЦК України]), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у [[Договір поруки|договорі поруки]].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 523 ЦК України] порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 607], частини першої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 608 ЦК України], а також сутності поруки як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, <u>спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками</u> за кредитним договором.

 

 

 

 

 

 

 

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100644059 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року справа № 465/2135/16] (обов’язок задовольнити вимогу повернути заборгованість, яка на думку банку виникла внаслідок неповернення відповідачем боргу за кредитним договором згідно зі статтею 1219 ЦК України, не є таким, що нерозривно пов’язаний з особою спадкодавця, а тому, відповідно до вимог чинного ЦК України, з його смертю цей обов’язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини).