Встановлення факту батьківства: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 24: Рядок 24:
Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 315 ЦПК України]).  
Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 315 ЦПК України]).  
Зазначена категорія справ розглядається в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.
Зазначена категорія справ розглядається в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.
==== В яких випадках справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження ====
У справах окремого провадження'' суд не розглядає і не вирішує спір про право''. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8265 ч. 6 ст. 294 ЦПК України]).


Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем проживання заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20316.,%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D1%83. ст. 316 ЦПК України]).
Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем проживання заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20316.,%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D1%83. ст. 316 ЦПК України]).
Рядок 52: Рядок 54:
[[Проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства|Висновок судово-генетичної]] або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом із тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.
[[Проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства|Висновок судово-генетичної]] або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом із тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.


В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні.
За ухвалою суду у справі може бути призначено посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу для проведення аналізу ДНК з метою встановлення кровної спорідненості з померлим. Для забезпечення проведення експертизи проводиться [[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]. Експертиза у справі може бути призначена для встановлення спорідненості дитини з іншими особами, які перебували в кровному спорідненні з померлим, зокрема, з його матір'ю, батьком або з іншими його дітьми, за умови відсутності генетичного матеріалу померлого.
 
 
==== Наслідки ухилення від участі в експертизі ====
 
У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, ''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.''
 


Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2089.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2 статті 89 ЦПК України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06#Text:~:text=%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%20%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2089.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2 статті 89 ЦПК України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06#Text:~:text=%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%20%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).