Співучасть у кримінальному правопорушенні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6: Рядок 6:


'''Співучасть у кримінальному правопорушенні є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає у тому, що:'''
'''Співучасть у кримінальному правопорушенні є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає у тому, що:'''
* співучасть наявна лише, якщо в кримінальному правопорушенні беруть участь кілька осіб (хоча б дві), законодавець називає мінімальну кількість учасників кримінального правопорушення, хоча їх може бути й більше, що обумовлює його підвищену суспільну небезпеку . До того ж кожна з цих осіб повинна мати ознаки суб’єкта кримінального правопорушення – тобто бути фізичною осудною особою та досягти віку кримінальної відповідальності;
* участь у вчиненні кримінального правопорушення повинна брати дві або більше кількість осіб, що обумовлює його підвищену суспільну небезпеку;
* склад кримінального правопорушення виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників, у діяннях же окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки кримінального правопорушення, вказані у статтях Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 КК України].
* склад кримінального правопорушення виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників, у діяннях же окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки кримінального правопорушення, вказані у статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].
Вчинення окремих видів кримінальних правопорушень можливе лише у співучасті (наприклад, участь у банді чи вчинюваному нею нападі при бандитизмі, керівництво злочинною організацією).
Вчинення окремих видів кримінальних правопорушень можливе лише у співучасті (наприклад, участь у банді чи вчинюваному нею нападі при бандитизмі, керівництво злочинною організацією.


'''Законодавче визначення поняття "співучасть" включає в себе такі ознаки:'''
'''Законодавче визначення поняття "співучасть" включає в себе такі ознаки:'''
Рядок 22: Рядок 22:
* те, що вчинюваний співучасниками кримінальне правопорушення є єдиним для них усіх;  
* те, що вчинюваний співучасниками кримінальне правопорушення є єдиним для них усіх;  
* спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату кримінального правопорушення;  
* спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату кримінального правопорушення;  
* причиннвий зв'язок між діями співучасників і наслідками, що настали є необхідною умовою відповідальності за співучасть. Спільна участь у вчиненні кримінального правопорушення може проявитися як у дії, так і в бездіяльності.
* причиновий зв'язок між діями співучасників і наслідками, що настали є необхідною умовою відповідальності за свівучасть. Спільна участь у вчиненні кримінального правопорушення може проявитися як у дії, так і в бездіяльності.
Головною рисою спільності дій (бездіяльності) співучасників є те, що дії (бездіяльність) кожного з них є складовою частиною загальної діяльності із вчинення кримінального правопорушення. Вони діють разом, роблячи кожний свій внесок у вчинення кримінального правопорушення. Дії (бездіяльність) кожного з учасників за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення дій (бездіяльності) іншим співучасником, а, зрештою, - необхідною умовою настання спільного результату. Прагнення досягти різні результати є підставою для невизнання співучастю у кримінальному правопорушенні участі двох або більше осіб у вчиненні одного посягання.
Головною рисою спільності дій (бездіяльності) співучасників є те, що дії (бездіяльність) кожного з них є складовою частиною загальної діяльності із вчинення кримінального правопорушення. Вони діють разом, роблячи кожний свій внесок у вчинення кримінального правопорушення. Дії (бездіяльність) кожного з учасників за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення дій (бездіяльності) іншим співучасником, а, зрештою, - необхідною умовою настання спільного результату. Прагнення досягти різні результати є підставою для невизнання співучастю у кримінальному правопорушенні участі двох або більше осіб у вчиненні одного посягання.


Рядок 28: Рядок 28:
* наявність умислу кожного із учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності);  
* наявність умислу кожного із учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності);  
* наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця чи співвиконавця;  
* наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця чи співвиконавця;  
* єдність наміру всіх співучасників вчинити одне і те саме кримінальне правопорушення;
* єдність наміру всіх співучасників вчинити одине і той саме кримінальне правопорушення;  
* єдність інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального результату. У своїй сукупності зазначені ознаки утворюють спільність психічної діяльності співучасників.
* єдність інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального результату. У своїй сукупності зазначені ознаки утворюють спільність психічної діяльності співучасників.
Особливістю інтелектуального моменту умислу співучасників є те, що ним охоплюється усвідомлення кожним з учасників не лише суспільно небезпечного характеру особисто вчинюваного діяння, а й факту вчинення всіма співучасниками одного й того самого кримінального правопорушення, характеру дій інших співучасників, можливості діяти спільно з ними, наявності умислу в їхніх діях, спрямованості їхніх дій (бездіяльності) на досягнення загального результату тощо, тобто усвідомлення обставин, які стосуються всіх елементів складу кримінального правопорушення. Таке усвідомлення має бути взаємним - кожний із співучасників повинен усвідомлювати той факт, що він вчиняє кримінальне правопорушення спільно з іншими його учасниками (при цьому таке усвідомлення не обов'язково передбачає особисте знання співучасниками один одного). Лише факт усвідомлення цих обставин дає підстави для притягнення до кримінальної відповідальності учасника не лише за конкретне діяння, вчинене ним особисто, а й за результат діяльності всіх співучасників вчинення кримінального правопорушення. Тому не можуть визнаватися співучастю дії або бездіяльність, які об'єктивно сприяли вчиненню кримінального правопорушення і настанню суспільно-небезпечного результату, але не охоплювались умислом співучасників як вчинені спільно.
Особливістю інтелектуального моменту умислу співучасників є те, що ним охоплюється усвідомлення кожним з учасників не лише суспільно небезпечного характеру особисто вчинюваного діяння, а й факту вчинення всіма співучасниками одного й того самого кримінального правопорушення, характеру дій інших співучасників, можливості діяти спільно з ними, наявності умислу в їхніх діях, спрямованості їхніх дій (бездіяльності) на досягнення загального результату тощо, тобто усвідомлення обставин, які стосуються всіх елементів складу кримінального правопорушення. Таке усвідомлення має бути взаємним - кожний із співучасників повинен усвідомлювати той факт, що він вчиняє кримінальне правопорушення спільно з іншими його учасниками (при цьому таке усвідомлення не обов'язково передбачає особисте знання співучасниками один одного). Лише факт усвідомлення цих обставин дає підстави для притягнення до кримінальної відповідальності учасника не лише за конкретне діяння, вчинене ним особисто, а й за результат діяльності всіх співучасників вчинення кримінального правопорушення. Тому не можуть визнаватися співучастю дії або бездіяльність, які об'єктивно сприяли вчиненню кримінального правопорушення і настаннюсуспільно-небезпечного результату, але не охоплювались умислом співучасників як вчинені спільно.


Вольовий момент умислу передбачає бажання всіх співучасників діяти спільно для досягнення єдиного результату.
Вольовий момент умислу передбачає бажання всіх співучасників діяти спільно для досягнення єдиного результату.
Рядок 38: Рядок 38:
Закон прямо вказує на те, що співучасть можлива лише у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Така вказівка виключає співучасть у вчиненні необережного кримінального правопорушення.
Закон прямо вказує на те, що співучасть можлива лише у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Така вказівка виключає співучасть у вчиненні необережного кримінального правопорушення.


'''Залежно від ступеня узгодженості співучасників можна видокремити такі форми співучасті:'''
'''Залежно від ступеня узгодженості співучасників можна виокремити такі форми співучасті:'''
* співучасть без попередньої змови;  
* співучасть без попередньої змови;  
* співучасть за попередньою змовою.
* співучасть за попередньою змовою.
Рядок 67: Рядок 67:
'''Ознаками такої особи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 2 ст. 27 КК України], є такі:'''
'''Ознаками такої особи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 2 ст. 27 КК України], є такі:'''
* вона є суб'єктом кримінального правопорушення;  
* вона є суб'єктом кримінального правопорушення;  
* вчинила кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України];  
* вчинила кримінальне правопорушення, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України];  
* вчинила таке кримінальне правопорушення у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене.
* вчинила таке кримінальне правопорушення у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене.
Під вчиненням кримінального правопорушенням розуміється повне або часткове виконання співучасником безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене, об'єктивної сторони кримінального правопорушення. Наприклад, при вимаганні виконавцем є не тільки той, хто пред'явив вимогу про передачу майна, а й той, хто додав до неї відповідну погрозу.
Під вчиненням кримінального правопорушенням розуміється повне або часткове виконання співучасником безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене, об'єктивної сторони кримінального правопорушення. Наприклад, при вимаганні виконавцем є не тільки той, хто пред'явив вимогу про передачу майна, а й той, хто додав до неї відповідну погрозу.
Рядок 73: Рядок 73:
Вчинення кримінального правопорушення у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення означає, що виконавець, вчиняючи кримінальне правопорушення, діє спільно з іншими особами, які, будучи суб'єктами кримінального правопорушення, виконують роль організатора, пособника, підбурювача чи співвиконавця.
Вчинення кримінального правопорушення у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення означає, що виконавець, вчиняючи кримінальне правопорушення, діє спільно з іншими особами, які, будучи суб'єктами кримінального правопорушення, виконують роль організатора, пособника, підбурювача чи співвиконавця.


Особа визнається виконавцем кримінального правопорушення тоді, коли вона вчиняє кримінальне правопорушення безпосередньо, тобто особисто виконує об'єктивну сторону кримінального правопорушення, або шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене. В останньому випадку виконавець особисто не виконує дій, які утворюють об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 КК України], або особисто виконує лише частину таких дій. У випадках використання для вчинення кримінального правопорушення осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене, зазначені особи у правовому розумінні виконують роль своєрідного знаряддя чи засобу вчинення кримінального правопорушення - співучасник, який фактично діє як організатор, пособник або підбурювач, за допомогою їх дій (бездіяльності) досягає злочинного результату. Оскільки особи, які фактично вчинили кримінальне правопорушення, не підлягають відповідно до закону кримінальній відповідальності за вчинене, а вчинене ними діяння як за об'єктивними, так і суб'єктивними ознаками є злочинним, то виконавцем кримінального правопорушення визнається суб'єкт кримінального правопорушення, який спрямовував дії зазначених осіб і усвідомлював обставини, що виключають визнання їх суб'єктами кримінального правопорушення.
Особа визнається виконавцем кримінального правопорушення тоді, коли вона вчиняє кримінальне правопорушення безпосередньо, тобто особисто виконує об'єктивну сторону кримінального правопорушення, або шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене. В останньому випадку виконавець особисто не виконує дій, які утворюють об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], або особисто виконує лише частину таких дій.
У випадках використання для вчинення кримінального правопорушення осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене, зазначені особи у правовому розумінні виконують роль своєрідного знаряддя чи засобу вчинення кримінального правопорушення - співучасник, який фактично діє як організатор, пособник або підбурювач, за допомогою їх дій (бездіяльності) досягає злочинного результату. Оскільки особи, які фактично вчинили кримінальне правопорушення, не підлягають відповідно до закону кримінальній відповідальності за вчинене, а вчинене ними діяння як за об'єктивними, так і суб'єктивними ознаками є злочинним, то виконавцем кримінального правопорушення визнається суб'єкт кримінального правопорушення, який спрямовував дії зазначених осіб і усвідомлював обставини, що виключають визнання їх суб'єктами кримінального правопорушення.


Якщо для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення використовувалась неповнолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, організатора чи підбурювача слід не лише визнавати виконавцем кримінального правопорушення, який вона вчинила, а й додатково кваліфікувати його дії за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 ст. 304 КК України] як втягнення неповнолітнього у суспільно-небезпечну діяльність.
Якщо для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення використовувалась неповнолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, організатора чи підбурювача слід не лише визнавати виконавцем кримінального правопорушення, який вона вчинила, а й додатково кваліфікувати його дії за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 304 КК України] як втягнення неповнолітнього у суспільно-небезпечну діяльність.


'''2. Організатором кримінального правопорушення згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 3 ст. 27 КК України]''' є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій:  
'''2. Організатором кримінального правопорушення згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 3 ст. 27 КК України]''' є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій:  
Рядок 107: Рядок 108:
* координації дій співучасників (їх розстановка на місці вчинення кримінального правопорушення, визначення послідовності вчинення злочинних дій, форми і порядку зв'язку між співучасниками під час їх вчинення);  
* координації дій співучасників (їх розстановка на місці вчинення кримінального правопорушення, визначення послідовності вчинення злочинних дій, форми і порядку зв'язку між співучасниками під час їх вчинення);  
* забезпеченні прикриття злочинних дій співучасників тощо.
* забезпеченні прикриття злочинних дій співучасників тощо.
Особливістю цього виду організаторських дій є те, що вони пов'язані з безпосереднім виконанням об'єктивної сторони кримінального правопорушення і здійснюються в процесі вчинення кримінального правопорушення або перед самим його початком. Дії організатора кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) при простій формі співучасті належить кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, якою передбачено відповідальність за вчинений кримінального правопорушення, із посиланням на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 3 ст. 27 КК України].  
Особливістю цього виду організаторських дій є те, що вони пов'язані з безпосереднім виконанням об'єктивної сторони кримінального правопорушення і здійснюються в процесі вчинення кримінального правопорушення або перед самим його початком.
 
Дії організатора кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) при простій формі співучасті належить кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, якою передбачено відповідальність за вчинений кримінального правопорушення, із посиланням на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 3 ст. 27 КК України]. Підбурювачем визнається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення. Схиляння до вчинення кримінального правопорушення передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потребі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити кримінальне правопорушення. Оскільки у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 4 ст. 27] йдеться про схиляння "іншого співучасника", то підбурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення кримінального правопорушення особи, яка може бути суб'єктом кримінального правопорушення. Схиляння ж до вчинення кримінального правопорушення, наприклад, неосудної особи не є підбурюванням у кримінально-правовому смислі. У разі вчинення останньою кримінального правопорушення відповідальність за його вчинення як виконавець несе особа, яка схилила до нього. Не може розглядатися як підбурювання і свідоме введення іншої особи в оману для того, щоб, використавши помилку такої особи, досягти певного суспільне-небезпечного результату. У такому випадку відсутня психічна спільність, характерна для співучасті.
 
'''3'''. '''Підбурювачем''' визнається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення. Схиляння до вчинення кримінального правопорушення передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потребі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити кримінальне правопорушення. Оскільки у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 4 ст. 27] йдеться про схиляння "іншого співучасника", то підбурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення кримінального правопорушення особи, яка може бути суб'єктом кримінального правопорушення. Схиляння ж до вчинення кримінального правопорушення, наприклад, неосудної особи не є підбурюванням у кримінально-правовому смислі. У разі вчинення останньою кримінального правопорушення відповідальність за його вчинення як виконавець несе особа, яка схилила до нього. Не може розглядатися як підбурювання і свідоме введення іншої особи в оману для того, щоб, використавши помилку такої особи, досягти певного суспільне-небезпечного результату. У такому випадку відсутня психічна спільність, характерна для співучасті.


Закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 4 ст. 27 КК України]) називає такі способи схиляння іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення:  
Закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 4 ст. 27 КК України]) називає такі способи схиляння іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення:  
Рядок 161: Рядок 160:
Водночас межі відповідальності співучасників визначаються характером і ступенем участі кожного з них у вчиненому кримінальному правопорушенні, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та рядом інших обставин. Кожний співучасник відповідає за спільно вчиненк кримінальне правопорушення у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого).
Водночас межі відповідальності співучасників визначаються характером і ступенем участі кожного з них у вчиненому кримінальному правопорушенні, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та рядом інших обставин. Кожний співучасник відповідає за спільно вчиненк кримінальне правопорушення у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого).


Правила, за якими несе відповідальність виконавець (співвиконавець), аналогічні правилам, за якими відповідає особа, яка вчинила кримінальне правопорушення одна (не у співучасті), - він підлягає відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 статтями Особливої частини КК України], яка передбачає вчинене ним кримінальне правопорушення. При цьому його дії кваліфікуються за відповідною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 статтею Особливої частини КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 2 ст. 27 КК України.]
Правила, за якими несе відповідальність виконавець (співвиконавець), аналогічні правилам, за якими відповідає особа, яка вчинила кримінальне правопорушення одна (не у співучасті), - він підлягає відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею Особливої частини КК України], яка передбачає вчинене ним кримінальне правопорушення. При цьому його дії кваліфікуються за відповідною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею Особливої частини КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 2 ст. 27 КК України.]


Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дії інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за одине і те ж кримінальне правопорушення. Отже, організатор, підбурювач та пособник підлягають відповідальності за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинений виконавцем.
Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дії інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за одине і те ж кримінальне правопорушення. Отже, організатор, підбурювач та пособник підлягають відповідальності за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинений виконавцем.


Правила кваліфікації діянь організатора, пособника чи підбурювача, визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n131 ч. 2 ст. 29 України], не поширюються на випадки, коли вони одночасно були співвиконавцями кримінального правопорушення. За таких обставин їх дії слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Правила кваліфікації діянь організатора, пособника чи підбурювача, визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n131 ч. 2 ст. 29 КК України], не поширюються на випадки, коли вони одночасно були співвиконавцями кримінального правопорушення. За таких обставин їх дії слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.


'''Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n131 частин 3 та 5 ст. 29 КК України]''', можлива різна відповідальність співучасників, у т. ч. організатора, підбурювача та пособника, з одного боку, і виконавця, - з іншого. Обставинами, які зумовлюють таку різницю, є:  
'''Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частин 3 та 5 ст. 29 КК України]''', можлива різна відповідальність співучасників, у т. ч. організатора, підбурювача та пособника, з одного боку, і виконавця, - з іншого. Обставинами, які зумовлюють таку різницю, є:  
* ознаки, що характеризують особу окремого співучасника кримінального правопорушення;  
* ознаки, що характеризують особу окремого співучасника кримінального правопорушення;  
* розходження у змісті умислу співучасників щодо обставин, які обтяжують відповідальність;  
* розходження у змісті умислу співучасників щодо обставин, які обтяжують відповідальність;  
Рядок 192: Рядок 191:
Особливістю добровільної відмови пособника є те, що вона може проявлятися не лише в активній, а й у пасивній його поведінці: у ненаданні ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусуненні перешкод вчиненню кримінального правопорушення. Відмовляючись від вчинення певних дій, пособник тим самим не сприяє вчиненню кримінального правопорушення виконавцем і цим уникає спільної з іншими співучасниками (насамперед, з виконавцем) діяльності.
Особливістю добровільної відмови пособника є те, що вона може проявлятися не лише в активній, а й у пасивній його поведінці: у ненаданні ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусуненні перешкод вчиненню кримінального правопорушення. Відмовляючись від вчинення певних дій, пособник тим самим не сприяє вчиненню кримінального правопорушення виконавцем і цим уникає спільної з іншими співучасниками (насамперед, з виконавцем) діяльності.
== Судова практика ==
== Судова практика ==
# На відміну від співучасті в злочинній діяльності, співучасть у злочині полягає у взаємодії співучасників, спрямованій лише на забезпечення злочинного результату, співучасть же у злочинній діяльності передбачає забезпечення не тільки злочинного результату, але й збереження самого об'єднання на майбутнє (як цілісного суб'єкта злочинної діяльності). [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74747603 Ухвала від 13.06.2018 у справі № 2602/246/2012, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду]
# На відміну від співучасті в злочинній діяльності, співучасть у злочині полягає у взаємодії співучасників, спрямованій лише на забезпечення злочинного результату, співучасть же у злочинній діяльності передбачає забезпечення не тільки злочинного результату, але й збереження самого об'єднання на майбутнє (як цілісного суб'єкта злочинної діяльності). [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74747603 Ухвала від 13.06.2018 у справі № 2602/246/12, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду]
# Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об’єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися в будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101712316 Постанова ККС Верховного Суду від 2 грудня 2021 року у справі № 742/2146/20 (провадження № 51-4240км21)].
# Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об’єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися в будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101712316 Постанова ККС Верховного Суду від 2 грудня 2021 року у справі № 742/2146/20 (провадження № 51-4240км21)].
# '''Обставини, що підлягають встановленню при кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 121 КК. Кваліфікація дій за відсутності спільних узгоджених дій групи осіб щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому'''. Кваліфікуючи дії декількох осіб, учасників бійки, за ч. 2 ст. 121 як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, необхідно встановити, що ці особи діяли спільно з метою спричинення єдиного злочинного результату. Якщо учасники бійки не вчиняли спільних узгоджених дій стосовно потерпілого, а спричинили йому окремими розрізненими діями різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, то їх дії необхідно кваліфікувати за спричинення потерпілому тих тілесних ушкоджень, які кожен з них безпосередньо заподіяв. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354674 постанові Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 127/18956/18].
# '''Обставини, що підлягають встановленню при кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 121 КК. Кваліфікація дій за відсутності спільних узгоджених дій групи осіб щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому'''. Кваліфікуючи дії декількох осіб, учасників бійки, за ч. 2 ст. 121 як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, необхідно встановити, що ці особи діяли спільно з метою спричинення єдиного злочинного результату. Якщо учасники бійки не вчиняли спільних узгоджених дій стосовно потерпілого, а спричинили йому окремими розрізненими діями різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, то їх дії необхідно кваліфікувати за спричинення потерпілому тих тілесних ушкоджень, які кожен з них безпосередньо заподіяв. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354674 постанові Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 127/18956/18].