Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство: відмінності між версіями

'''Донорство крові та компонентів крові''' - добровільний акт людини, що полягає у донації крові та/або компонентів крові для подальшого використання їх для трансфузії, виготовлення лікарських засобів, медичних виробів або використання у наукових дослідженнях (пункт 10 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]).

'''Донором крові''' може бути будь-який дієздатний громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, яка має посвідку на постійне проживання на території України, який <u>пройшов відповідне [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0895-05#n28 медичне обстеження]</u> в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за результатами якого підтверджена відсутність показань до постійного чи тимчасового відсторонення від донорства відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0896-05#n122 переліку показань], затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, з яким <u>проведено співбесіду</u> перед донацією крові та/або компонентів крові, під час якої йому надано вичерпну інформацію щодо донації, та який надав <u>письмову згоду</u> на забір у нього крові, а також (за потреби) на застосування до нього допоміжних медичних технологій за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (частина перша статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]).

З метою створення системи якості, управління нею та підтримання такої системи в належному стані кожен суб’єкт системи крові повинен призначити відповідальну особу, яка відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим цим Законом, має відповідний досвід та виконує обов’язки щодо належного забезпечення функціонування системи якості об’єктивно і неупереджено, незалежно від керівництва відповідного суб’єкта системи крові.

1) наявність диплома, сертифіката або іншого документа, що засвідчує кваліфікаційну підготовку у сфері медицини, фармації або біологічних наук, виданого особі після завершення навчання у закладі вищої освіти або еквівалентного навчального курсу відповідно до закону;

2) щонайменше два роки досвіду роботи після завершення навчання у відповідній сфері в одному або декількох суб’єктах системи крові, які здійснюють заготівлю, переробку, тестування, зберігання, транспортування, розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові.

1) забезпечення того, що заготівля та тестування кожної донації крові та/або компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, а також переробка, зберігання, транспортування, розподіл та реалізація донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії, здійснюються відповідно до вимог, встановлених законом;

== Склад кримінального правопорушення ==

   

Об'єктом кримінального правопорушення є життя і здоров'я особи та законний порядок донорства крові. Його предметом є тільки кров живої людини і не є ним, зокрема, плазма чи інші компоненти крові, штучно виготовлені замінники крові людини, кров щойно померлої людини тощо.

   

   

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення проявляється в насильницькому або шляхом обману вилученні крові у людини з метою використання її як донора. Насильство може бути фізичним або психічним.

Злочин є <u>закінченим</u> з моменту вилучення крові, поєднаного з насильством або обманом донора.

   

Суб'єктом кримінального правопорушення може бути як медичний працівник, так і інша особа, яка досягла 16-річного віку.

   

   

== Кваліфікуючі ознаки ==