Відшкодування моральної шкоди: відмінності між версіями

← Попереднє редагування

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
 * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
-* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"]
+* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n2 Закон України "Про інформацію"]
-* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#o775 Закон України "Про телебачення і радіомовлення"]
 * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
 * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
 * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
+* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України "Про судову експертизу"]
-== Загальні положення ==
 Поняття моральної (немайнової) шкоди й порядок її відшкодування визначаються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 23 ЦК України].
@@ Рядок 109: / Рядок 107: @@
 Якщо позивач не бажає притягати когось з них до відповідальності, на решту заподіювачів моральної шкоди покладається обов'язок по відшкодуванню тієї її частини, яка відповідає ступеню їх вини. В разі, коли орган масової інформації не називає автора, суд виходить з того, що вину за поширення зазначених відомостей цей орган взяв на себе. На відповідача може бути покладено обов'язок по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди, не тільки тоді, коли суд задовольнив вимоги позивача про спростування поширених відомостей, а й тоді, коли відповідач спростував їх добровільно.
-Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#n305 ст. 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#n955 ст. 67 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"], '''на органи масової інформації, їх працівників і автора не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди''' за публікацію чи поширення відомостей, які не відповідають дійсності, якщо вони містились в офіційних повідомленнях чи були одержані від інформаційних агентств чи прес-служб державних органів та органів об'єднань громадян або є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом інформації (з посиланням на нього), офіційних виступів посадових осіб державних органів, виступів народних депутатів, або містилися у авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису.
+Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст. 31 Закону України "Про інформацію"] - порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
+У разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.
+Суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.
+=== Звільнення від відповідальності у разі порушення законодавства про інформації ===
+Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n182 ст. 30 Закону України "Про інформацію"] - ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
+Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
+Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
+Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
 == Відшкодування моральної шкоди за наявності порушення прав працівника у сфері трудових  відносин==
@@ Рядок 138: / Рядок 148: @@
 * [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88385320 '''Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі №818/607/17)''']
 '''Висновок:''' психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
-*
 == Див. також ==
 * [[Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири]]