Методика обрахунку розмірів земельних паїв: відмінності між версіями

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конститутуція України] від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (ст.ст. 13, 14, 142).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12#Text Земельний кодекс України] від 18.12.1990 р. № 561-XII (в т.ч. ст. 6). 

 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] від 25.10.2001 р. № 2768-III. 

 

 

 

 

 

Указ Президента України від 15.12.1998 р. № 1353 «Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай)». 

 

 

Указ Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

 

 

 

 

 

Закон України від 05.06.2003 р. № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

 

Закон України від 20 квітня 2004 р. № 1694-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання земельних ділянок працівникам культури, освіти та охорони здоров’я, що проживають у сільській місцевості».

 

Постанова КМУ від 04.02.2004 р. № 122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)».

 

Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом Державного комітета України по земельних ресурсах, Державного комітета України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 07.05.1995 р. № 24/87/70/45 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.04.1995 р. за № 105/641), в редакції спільного наказу від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150. 

 

«Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій», затверджені спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 р. № 47/172/48.  

 

Під час консультування клієнтів, а також інколи під час судових спорів, з боку клієнтів постають закономірні питання – чому, наприклад, якщо в сертифікаті на земельний пай було визначено право володільця сертифіката на 7,10 умовних кадастрових гектара землі, то вже потім, у виданому державному акті на землю або іншому правовстановлюючому документі на земельну ділянку стоїть інша площа –  вже не 7,10 га, а 6,74 фізичних гектарів на всі ділянки того ж володільця; чому у сусідів (або їх спадкоємців) так само були сертифікати на ті ж 7,10 умовних кадастрових гектари, але в них значно більші (8 га) або менші (3 чи 4 га) за фізичною площею ділянки. Інколи це викликає непорозуміння між односельчанами і судові суперечки.

 

Причина полягає в законодавстві, що регулювало дані правовідносини, а також у чинній  свого часу методиці паювання. Зазвичай, спочатку при розпаюванні спочатку проводилися загальні збори членів КСП (колективного сільськогосподарського підприємства) та/або (якщо кількість членів КСП була завелика) - загальні збори уповноважених членів КСП, які оформлялися протоколами. В протоколі фіксувалися результати голосуванння щодо доцільності подальшого паювання. Після цього, головою райдержадміністрації видавалося розпорядження, яким погоджувалася  Схема поділу землі КСП. Надалі, рішенням органів місцевого самоврядування (сільської ради) встановлювався розмір земельних часток (паїв) для фізичних осіб – учасників паювання КСП. Після цього, також рішенням сільської ради, затверджувався розроблений землевпорядною організацією Проект організації території земельних часток. Також, проекти організації території земельних часток, виділених із земель СТОВ та КСП, затверджувалися розпорядженнями голови райдержадміністрації. Внаслідок делегування повноважень згідно з чинним на той час законодавством, рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій могли прийматися як органами виконавчої влади, так і органами місцевого самоврядування.

 

В подальшому, у відповідності до Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 р. № 47/172/48, земельні паї (частки) розподілялися між власниками шляхом жеребкування та  виносилися в натурі відповідно до «Актів встановлення меж». Вони передавалися володільцям по актам прийому-передачі земельних часток.

Щодо власне розмірів паїв, а також переведення умовних кадастрових гектарів у фізичні величини, слід зазначити наступне. Частиною 7 статті 25 чинного Земельного кодексу України зазначено, що «вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними». Відповідно до ч.3 ст. 200 Земельного кодексу України, «економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі». Умовний кадастровий гектар не є виміром площі, оскільки це умовна розрахункова одиниця, що відображає вартісну характеристику земельної ділянки. Розмір земельних часток (паїв) в умовних кадастрових гектарах, як і вартість земельної частки (паю), є рівною для всіх членів КСП, але при виділенні земельної частки  в натурі (на місцевості) розмір земельної ділянки в фізичних гектарах буде залежати від якості ґрунтового покрову, капітальних вкладень у покращення плодючості ґрунту тощо. Згідно із п. 3 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 р. № 720/95, «розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються '''виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства»'''.

 

 

[[Категорія:Доробити]]