Легальні способи протидії колекторській компанії: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97 Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп] | * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97 Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп] | ||
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12?nreg=v002p710-12&find=1&text=%F2%E0%BA%EC%ED%E8%F6&x=0&y=0 Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012] | * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12?nreg=v002p710-12&find=1&text=%F2%E0%BA%EC%ED%E8%F6&x=0&y=0 Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1349-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості»] | |||
== Регламентація діяльності колекторських компаній == | == Регламентація діяльності колекторських компаній == | ||
''' | '''З 14 липня 2021 року в повній мірі введено в дію Закон України від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Закон), з ухваленням якого вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній.''' | ||
'''Колекторська компанія''' - юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості (п. 4-1 ч. 1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "'''Про споживче кредитування'''"] ). | |||
'''Увага!''' Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності '''є включення до реєстру колекторських компаній''' (далі – Реєстр), який ведеться Національним банком України. | |||
З дня введення в дію Закону колекторські компанії зобов’язані протягом місяця (тобто до 14 серпня 2021 року) подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру, інакше з 14 жовтня 2021 року банк або фінансова установа (кредитодавці) змушені будуть розірвати з такою колекторською компанією раніше укладені договори. Відповідно до вимог Закону Національний банк України має забезпечити вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з Реєстру. | |||
Визначаючи основні вимоги до діяльності колекторів необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавств України. Так, '''підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій''' може слугувати '''договір''', що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів: | |||
* [[Договір доручення|доручення]] (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України); | * [[Договір доручення|доручення]] (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України); | ||
* [[Заміна кредитора у зобов'язанні|відступлення права вимоги]] (ст. 512 ЦК України); | * [[Заміна кредитора у зобов'язанні|відступлення права вимоги]] (ст. 512 ЦК України); | ||
| Рядок 24: | Рядок 33: | ||
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що '''лише фізична особа''', якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації '''має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.''' | Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що '''лише фізична особа''', якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації '''має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.''' | ||
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про: | '''<u>До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про:</u>''' | ||
* ''національність;'' | |||
* ''освіту;'' | |||
* ''сімейний стан;'' | |||
* ''релігійні переконання;'' | |||
* ''стан здоров’я;'' | |||
* ''адреса, дата й місце народження'' '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію]»).''' | |||
Конституційний Суд України відніс '''до конфіденційної інформації про фізичну особу''', '''крім вищезгаданої''', ще й '''відомості про її майновий стан й інші персональні дані''' (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). '''Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною.''' Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»). | Конституційний Суд України відніс '''до конфіденційної інформації про фізичну особу''', '''крім вищезгаданої''', ще й '''відомості про її майновий стан й інші персональні дані''' (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). '''Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною.''' Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»). | ||
== Позасудовий порядок вирішення питання == | == Позасудовий порядок вирішення питання == | ||
'''Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним.''' У разі порушення своїх прав така фізична особа '''може звернутися зі скаргою''' на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних '''до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.''' | '''Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним.''' У разі порушення своїх прав така фізична особа '''може звернутися зі скаргою''' на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних '''до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.''' | ||
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) споживач фінансових послуг може звернутися зі скаргою '''до Національного банку України'''. | |||
Часто '''дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля,''' та містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме: ст. 182 КК України – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 КК України – «Вимагання»; ст. 355 КК України - «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань» тощо. | Часто '''дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля,''' та містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме: ст. 182 КК України – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 КК України – «Вимагання»; ст. 355 КК України - «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань» тощо. | ||
