Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки: відмінності між версіями

Nataliia.zoria (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
{| class="wikitable sortable"
{| class="wikitable sortable"
|-
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] визначено, що '''у разі неможливості здійснення правосуддя судом''' з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами '''може бути змінено територіальну підсудність судових справ,''' що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] визначено, що '''у разі неможливості здійснення правосуддя судом''' з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами '''може бути змінено територіальну підсудність судових справ,''' що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.  


Рядок 18: Рядок 18:
Глава 55 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначає поняття, загальні умови та підстави укладення договору дарування.
Глава 55 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначає поняття, загальні умови та підстави укладення договору дарування.


Відповідно до ч. 2 ст. 626 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.


Стаття 717 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначає поняття договору дарування.
Стаття 717 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначає поняття договору дарування.
Рядок 65: Рядок 65:
* якщо його вчинено під впливом тяжкої обставини
* якщо його вчинено під впливом тяжкої обставини
* фіктивний.
* фіктивний.
Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.234 ЦК '''фіктивним''' є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1303 ч.ч.1 та 2 ст. 234 Цивільного кодексу України] '''фіктивним''' є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
== Судовий порядок визнання договору дарування земельної ділянки недійсним  ==
== Судовий порядок визнання договору дарування земельної ділянки недійсним  ==
Позовна заява про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним розглядається місцевими загальними судами як судами першої інстанції (міського, районного, районного в місті, міськрайонного суду) за правилами цивільного судочинства, що встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України] ( далі - ЦПК України).
Позовна заява про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним розглядається місцевими загальними судами як судами першої інстанції (міського, районного, районного в місті, міськрайонного суду) за правилами цивільного судочинства, що встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України] (далі - ЦПК України).


Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб ( ст. 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ст. 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).


'''Зверніть увагу!''' Поряд з позовною вимогою про визнати договору дарування земельної ділянки недійсним необхідно;:
'''Зверніть увагу!''' Поряд з позовною вимогою про визнати договору дарування земельної ділянки недійсним необхідно;:
* скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
* скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
* скасувати записи про право власності на земельну ділянку, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
* скасувати записи про право власності на земельну ділянку, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n73 Закону України «Про судовий збір»], за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
= Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування =
 
== Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування ==
'''Зверніть увагу!''' Відповідно до п. 5 частини другої ст. 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільного кодексу України] до вимог про розірвання договору дарування застосовується '''позовна давність в один рік.'''
'''Зверніть увагу!''' Відповідно до п. 5 частини другої ст. 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільного кодексу України] до вимог про розірвання договору дарування застосовується '''позовна давність в один рік.'''
== Практика Верховного суду України з питань визнання договору дарування земельної ділянки недійсним ==
== Практика Верховного суду України з питань визнання договору дарування земельної ділянки недійсним ==
Рядок 86: Рядок 87:
Пунктом 19 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"], роз'яснено, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Пунктом 19 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"], роз'яснено, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.


Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9], вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного суду України виходить із наступного, згідно із частиною третьою ст.203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9], вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного суду України виходить із наступного, згідно із частиною третьою ст. 203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.


Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, установлених законом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина перша ст.229 Цивільного кодексу України).]
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, установлених законом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина перша ст. 229 Цивільного кодексу України).]
[[Категорія:Договір дарування‎]]
[[Категорія:Договір дарування‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎‎]]